Переоцінка та зменшення корисності основних засобів відповідно до МСБО 16 та МСБО 36

Elena Kharlamovas blog / Alle nyheder

Переоцінка та зменшення корисності основних засобів відповідно до МСБО 16 та МСБО 36

Послідовність переоцінки активу до справедливої вартості та подальшої перевірки його на знецінення (або навпаки) може суттєво вплинути на фінансову звітність. Пропонуємо розглянути детальний аналіз відповідних кроків на основі МСБО 16 “Основні засоби” та МСБО 36 “Зменшення корисності активів”.

МСБО 16 “Основні засоби”

Модель переоцінки (МСБО 16.31 – 16.42):

МСБО 16 дозволяє підприємствам оцінювати основні засоби (ОЗ) за переоціненою вартістю, яка є справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності (п. 31 МСБО 16).

МСБО 16.31: “ Після визнання активом, об’єкт основних засобів (справедливу вартість якого можна достовірно оцінити) слід відображати за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності”.

Переоцінку слід проводити з достатньою регулярністю, щоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від справедливої вартості на кінець звітного періоду (МСБО 16.34).

МСБО 16.34: “ Частота переоцінок залежить від змін справедливої вартості об’єктів основних засобів. Якщо справедлива вартість переоціненого активу суттєво відрізняється від його балансової вартості, слід проводити подальшу переоцінку. Деякі об’єкти основних засобів можуть зазнавати значних і непостійних змін справедливої вартості, таким чином потребуючи щорічної переоцінки. Такі часті переоцінки не потрібні для об’єктів основних засобів лише з незначною зміною справедливої вартості. Натомість їх необхідно оцінювати тільки кожні три або п’ять років. “

При переоцінці активу будь-яке збільшення його балансової вартості визнається в іншому сукупному доході та накопичується у власному капіталі під назвою “Дооцінка”, за винятком випадків, коли відбувається сторнування зменшення внаслідок переоцінки того самого активу, раніше визнаного у прибутку або збитку (п.39 МСБО 16). І навпаки, зменшення балансової вартості переоціненого активу визнається у прибутку чи збитку, якщо тільки воно не сторнує попередній результат переоцінки, відображений в іншому сукупному доході (резерві дооцінок) (МСБО 16.40).

МСБО 36 “Зменшення корисності активів”

Процес тестування на зменшення корисності (МСБО 36.9 – 36.17):

На кожну звітну дату суб’єкти господарювання повинні оцінювати, чи існують ознаки зменшення корисності активу. Якщо такі ознаки існують, суб’єкт господарювання повинен оцінити суму очікуваного відшкодування активу (МСБО 36.9).

Сума очікуваного відшкодування – це найбільша з двох величин: справедливої вартості активу за вирахуванням витрат на вибуття та вартості його використання (МСБО 36.18).

Послідовність дій

Крок 1: Переоцінка до справедливої вартості

Приведення балансової вартості основних засобів до їхньої справедливої вартості гарантує, що балансова вартість активу відображає його поточну справедливу вартість. Компанії мають забезпечити регулярну переоцінку для підтримання точності фінансової звітності.

Під час переоцінки актив коригується до його справедливої (переоціненої) вартості. Таке коригування необхідно здійснювати регулярно, щоб забезпечити відповідність балансової вартості справедливій вартості (МСБО 16.34).

Після переоцінки проводиться тест на зменшення корисності, якщо є ознаки зменшення корисності (п. 9 МСБО 36).

Крок 2: Тестування на зменшення корисності

На другому кроці компаніям слід оцінити, чи з’явилися ознаки зменшення корисності після переоцінки. Індикатори можуть включати значні зміни на ринку, несприятливі зміни в технології, ринку, економіці або правовому середовищі.

Якщо індикатори зменшення корисності мають місце, то слід визначити суму очікуваного відшкодування та порівняти її з балансовою вартістю.

Якщо балансова вартість перевищує суму очікуваного відшкодування, слід визнати збиток від зменшення корисності.

Аналіз експертних висновків та практичних прикладів

Серед експертів з МСФЗ також переважає думка, що переоцінка повинна передувати тестуванню на зменшення корисності. Дослідження та статті у професійних бухгалтерських журналах підтверджують, що переоцінка активів до справедливої вартості перед проведенням тесту на зменшення корисності є поширеною та рекомендованою практикою. Це пояснюється тим, що переоцінка гарантує, що балансова вартість активу відображає його справедливу вартість, забезпечуючи поточну і точну основу для тестування на предмет зменшення корисності.

Багато галузей зі значною кількістю основних засобів (наприклад, нерухомість та виробництво) дотримуються практики первісної переоцінки. Такий підхід відповідає вимогам МСБО 16 і забезпечує надійну основу для тестування на зменшення корисності відповідно до МСБО 36.

Виходячи з проведеного аналізу, правильною процедурою є спочатку переоцінка активу до його справедливої вартості, а потім перевірка на зменшення корисності, якщо є ознаки того, що актив може бути знеціненим. Така послідовність забезпечує дотримання вимог МСБО 16 та МСБО 36, надаючи актуальну і точну основу для оцінки суми очікуваного відшкодування.

Важливо звертати увагу на витрати на продаж, оскільки вони впливають як на оцінку справедливої (переоціненої) вартості, так і на знецінення основних засобів, але їхній вплив відрізняється в залежності від процедури.

Вплив на оцінку справедливої (переоціненої) вартостіВплив на знецінення
Перегляд справедливої вартості в сторону зниження (уцінка) основних засобів здійснюється, коли їхня справедлива вартість зменшується порівняно з балансовою вартістю. Уцінка визнається як зменшення резерву накопичених дооцінок або в прибутках або збитках, якщо недостатньо накопиченого резерву дооцінок. Витрати на продаж не впливають на процедуру уцінки, оскільки вона базується на порівнянні балансової та справедливої вартості активу без врахування витрат на продаж.  Знецінення основних засобів визначається відповідно до МСБО 36 “Зменшення корисності активів”. Знецінення визнається, коли балансова вартість активу перевищує його суму очікуваного відшкодування, яка визначається як більша з двох величин: справедлива вартість мінус витрати на продаж або вартість у використанні. Витрати на продаж впливають на процедуру оцінки вартості відшкодування, оскільки вона базується на порівнянні справедливої вартості мінус витрати на продаж або вартості у використанні.    

МСБО 36 «Зменшення корисності активів» наголошує, що єдина різниця між справедливою вартістю активу та його справедливою вартістю мінус витрати на продаж полягає в прямих додаткових витратах на продаж цього активу.

Витрати на продаж незначні або відсутніВитрати на продаж суттєві
Якщо витрати на продаж незначні, їх не враховують, і сума очікуваного відшкодування приблизно дорівнює справедливій вартості. У такому випадку, якщо справедлива вартість перевищує балансову вартість, немає потреби оцінювати суму очікуваного відшкодування і тест на знецінення може не проводитисяЯкщо витрати на продаж значні, їх враховують при визначенні суми очікуваного відшкодування. У цьому випадку справедлива вартість мінус витрати на продаж буде меншою, ніж просто справедлива вартість. Таким чином, зростає ймовірність того, що балансова вартість активу перевищуватиме суму очікуваного відшкодування, і буде необхідно визнавати знецінення.  

Отже, витрати на продаж можуть суттєво вплинути на величину збитків від знецінення, які потрібно визнати, але не впливають безпосередньо на процедуру уцінки.

Висновок Спочатку проводиться переоцінка основних засобів до справедливої вартості. Уцінка визнається у випадку, коли балансова вартість перевищує справедливу вартість. А після уцінки, якщо є ознаки знецінення, проводять тест на знецінення. Знецінення визнається, коли балансова вартість активу перевищує суму очікуваного відшкодування.

Relevante webinarer om emnet for denne publikation:

Нефінансові активи в МСФЗ-звітності: облік та оподаткування в умовах воєнного стану >>> https://amsfo.com.ua/course/nefinansovi-aktyvy-msfz/

Знецінення та відновлення корисності нефінансових активів в МСФЗ-звітності >>> https://amsfo.com.ua/course/znetsinennia-ta-vidnovlennia-korysnosti-nefinansovykh-aktyviv-v-msfz/

© Olena Kharlamova

Feedback