Концептуальна основа фінансової звітності в редакції 2018 року, що діє з 2020 року передбачає що інформація про те, наскільки ефективно та результативно керівництво суб’єкта господарювання, що звітує, виконувало свої обов’язки з використання економічних ресурсів суб’єкта господарювання, допомагає користувачам оцінити раціональність управління керівництвом цими ресурсами. Така інформація корисна також для прогнозування того, наскільки ефективно та результативно керівництво  використовуватиме економічні ресурси суб’єкта господарювання в майбутніх періодах. Отже, вона може бути корисною для оцінювання перспектив майбутніх чистих грошових надходжень суб’єкта господарювання. До прикладів обов’язків керівництва щодо використання економічних ресурсів суб’єкта господарювання Концептуальна основа відносить захист цих ресурсів від несприятливої дії економічних чинників на зразок змін у цінах та технологічних змін, а також забезпечення дотримання суб’єктом господарювання чинних законів, нормативно-правових актів і положень договорів.

Відповідно мета фінансової звітності також полягає у наданні фінансової інформації про суб’єкта господарювання, що звітує, яка є корисною для нинішніх та потенційних інвесторів, позикодавців та інших кредиторів у прийнятті рішень про надання ресурсів цьому суб’єктові господарювання. Такі рішення охоплюють

(a) придбання, продаж або утримування інструментів власного капіталу та боргових інструментів;

(б) надання або погашення кредитів або інших форм кредитування; або

(в) використання права голосу для визначення дій керівництва, що впливають на використання економічних ресурсів суб’єкта господарювання, або для справляння впливу на ці дії в інший спосіб.

Зазначені рішення залежать від доходів, що на них очікують нинішні та потенційні інвестори, позикодавці та інші кредитори: наприклад, дивідендів, платежів на погашення основної суми та сплату процентів або підвищення ринкової ціни. Очікування інвесторів, позикодавців та інших кредиторів стосовно прибутку залежить від їхньої оцінки суми, часу та невизначеності (перспектив) майбутніх чистих надходжень грошових коштів на користь суб’єкта господарювання та від оцінки ними раціональності управління керівництвом економічними ресурсами суб’єкта господарювання. Нинішнім і потенційним інвесторам, позикодавцям та іншим кредиторам необхідна інформація, яка допомогла б їм зробити такі оцінки.

Для формування зазначених оцінок користувачам необхідна інформація не тільки про економічні ресурси суб’єкта господарювання, вимоги до суб’єкта господарювання та зміни у цих ресурсах та вимогах, але й інформація про те, на скільки ефективно і результативно управлінський персонал та керівна рада суб’єкта господарювання виконали свої обов’язки для використання економічних ресурсів суб’єкта господарювання.  

Всі ці перелічені положення діючої Концептуальної основи жодним чином на сьогодні не реалізовані безпосередньо в стандартах МСФЗ. І лише поодинокі компанії намагаються слідувати Концептуальній основі і розкривають на свій власний розсуд окремі показники, які можуть хоч якось дозволити користувачам оцінити ефективність керівництва. Зрозуміло, що це NON-IFRS інформація. Під терміном «non-IFRS-інформація» розуміється інформація, що не регламентується МСФЗ або не вимагається для подання та розкриття ними.

Рада МСБО вже декілька років працює над оновленням вимог до фінансової звітності і, передусім, звіту про прибутки і збитки. Нещодавно ми писали про новий стандарт МСФЗ 18 «Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності» (орієнтовна робоча назва). В контексті теми, що розглядається, це дуже важливі зміни, які, з одного боку, підвищують порівнянність подання фінансових результатів, з іншого – додають специфіку до їх розкриття в залежності від галузі діяльності (звичайні, фінансові та інвестиційні компанії). Але й очікувана уніфікація подання операційних прибутків і взагалі прибутків не вирішує остаточно проблему подання інформації, яка може бути використана для оцінки ефективності керівництва.

Проте РМСБО всіляко намагається надати методологічну допомогу і пропонує прийнятні на її погляд розкриття, які допоможуть все ж таки користувачам отримати корисну інформацію для формування оцінок ефективності керівництва.  В цьому матеріалі знайомимо наших читачів з прикладом такого розкриття, який був представлений у липні 2023 року на Accounting Standards Advisory Forum meeting в рамках проекту «Primary Financial Statements».

«Група використовує “скоригований операційний прибуток” та “скоригований прибуток” як показники ефективності управління у своїх фінансових комунікаціях з користувачами фінансової звітності. Ці показники відображають точку зору керівництва керівництва на певний аспект фінансового результату діяльності Групи в цілому. Вони не визначені МСФЗ і тому не можуть бути порівнянними з аналогічними показниками, що використовуються іншими компаніями.

Група вважає, що управлінські показники ефективності допомагають користувачам фінансової звітності оцінити основні тенденції в прибутковості, включаючи вплив придбань на прибутковість Групи. Показники ефективності управлінської діяльності були розраховані шляхом коригування на вплив наступних статей, які, на думку керівництва Групи, повинні розглядатися окремо при оцінці тенденцій:

• Незвичайні доходи та витрати – не очікується, що вони виникнуть протягом кількох майбутніх річних звітних періодів, на відміну від інших статей у звітах про фінансові результати.
• Коригування доходу – Група придбала кілька підприємств у країні А, які мали визнані контрактні зобов’язання. МСФЗ 3 “Об’єднання бізнесу” вимагає, щоб контрактні зобов’язання придбаної компанії були визнані за справедливою вартістю на дату придбання. Оскільки справедлива вартість контрактних зобов’язань є нижчою за отриману винагороду за договором, Група визнала менший дохід, ніж визнала б, якби придбання не відбулося. При розрахунку своїх управлінських показників ефективності Група коригує їх на різницю між визнаним доходом та отриманою компенсацією.

У 20Х2 та 20Х1 роках Група визначила наступні незвичайні доходи та витрати:

• 20Х2: Податкова реформа – Материнське підприємство Групи розташоване в країні Б. У 20Х2 році уряд країни Б реформував податкову систему. В результаті цієї реформи один з податків на нерухомість у країні Б буде скасовано з 1 січня 20X3 року. У 20Х2 році Група визнала витрати на податок на нерухомість, пов’язані з цим податком. Оскільки ці витрати на податок на нерухомість не виникатимуть протягом кількох майбутніх річних звітних періодів, Група визначила витрати на податок на нерухомість як  витрати на податок на нерухомість як незвичайні витрати у 20Х2 році. Податок на нерухомість у країні Б вираховується з податку на прибуток.
• 20Х2: Реструктуризація – Група вирішила перенести один зі своїх заводів з країни С до країни D через невизначеність, спричинену запропонованими законодавчими змінами, які обмежать діяльність іноземних компаній. В результаті були визнані витрати на реструктуризацію, які складаються з витрат на звільнення персоналу заводу в сумі 2 050 грошових одиниць, збитків від зменшення корисності заводського обладнання в сумі 3 350 грошових одиниць та збитків від погашення кредитів у сумі 600 грошових одиниць. Група визначила ці витрати як незвичайні, оскільки вона не очікує проведення такої значної реструктуризації протягом кількох майбутніх річних звітних періодів, і такі витрати, як очікується, виникатимуть лише в результаті значної реструктуризації.
• 20X1: Судова справа Х – Судові витрати виникли в результаті судової справи Х, в якій Група визнала витрати на відшкодування збитків, понесених після того, як Група неправильно маркувала один зі своїх продуктів. З того часу Група вжила заходів для виправлення своїх процедур маркування. Група визначила ці судові витрати як незвичайні витрати у 20Х1 році. Податковий ефект коригування доходу розраховується на основі ставки податку, що діє в країні А на кінець звітного періоду, яка становить 15,5 % як у 20Х2, так і в 20Х1 році.

Податковий ефект від скасування податку на майно податку на нерухомість розраховується на основі суми податку на нерухомість у 20Х2 році та ставки податку на прибуток, що діяла на кінець 20Х2 року. Податковий ефект від реструктуризації в країні С розраховується на основі обґрунтованого пропорційного розподілу поточного та відстроченого податку, пов’язаного з країною С у 20Х2 році. Судові витрати у судовій справі X не мають податкового ефекту, оскільки ці витрати не підлягають вирахуванню з податку на прибуток або не підлягають оподаткуванню.

* неофіційний переклад Цей приклад було підготовлено для обговорення на відкритому засіданні Консультативного форуму з бухгалтерських стандартів (ASAF) і він не відображає точку зору Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) або будь-якого окремого члена РМСБО. Це лише приклад для обговорення, хоча, на нашу думку, укладачі можуть взяти його до уваги при винесенні професійного судження щодо розкриття інформації про ефективність керівництва для досягнення мети фінансової МСФЗ-звітності.

Релевантні вебінари та навчальні програми за темою публікації:

МСФЗ-звітність: основи професійної практики >>> https://amsfo.com.ua/course/msfz-zvitnist-osnovy/

ICFM/Dip CA – Облік витрат і собівартості продукції >>> https://amsfo.com.ua/course/icfm-dipca/

© Olena Kharlamova