Методи переоцінки основних засобів: правила, розрахунки та відображення в обліку

Elena Kharlamovas blog / Alle nyheder

Методи переоцінки основних засобів: правила, розрахунки та відображення в обліку

Відповідно до МСБО 16 “Основні засоби”, основні засоби можуть переоцінюватися для відображення їхньої поточної справедливої (переоціненої) вартості. Розглянемо три допустимі методи переоцінки: пропорційна переоцінка, непропорційна переоцінка та метод сторнування амортизації. Кожен метод пропонує різні підходи до переоцінки вартості основних засобів у звіті про фінансовий стан, але дають однакові результати.

Для наочності кожний метод розглянемо на основі наступного сценарію:

Первісна вартість – 50 000 грн

Накопичена амортизація – 20 000 грн.

Переоцінена вартість, що підлягає визнанню в результаті переоцінки – 39 000 грн.

Справедлива вартість нового подібного об’єкта 55 000 грн.

1. Пропорційна переоцінка

Цей метод знайомий українським фахівцям, адже саме він єдиний передбачений національними стандартами обліку. Метод пропорційної переоцінки ґрунтується на коригуванні як первісної вартості, так і накопиченої амортизації активу. Цей підхід відповідає концепції (доволі сумнівній з точки зору якісних характеристик фінансової звітності та корисності для її користувачів), згідно з якою зміна валової балансової вартості активу має бути пропорційно відображена в його накопиченій амортизації. Для методу пропорційної переоцінки необхідно розрахувати коефіцієнт переоцінки як співвідношення очікуваної переоціненої вартості до балансової (залишкової вартості). Як первісна вартість об’єкту, так і накопичений знос, потрібно перемножити на отриманий коефіцієнт переоцінки, в результаті чого балансова (залишкова) вартість дорівнюватиме очікуваній переоціненій вартості. Таким чином підтримується постійне співвідношення між первісною вартістю і накопиченим зносом.

Розрахунок

Балансова вартість до переоцінки: 50 000 – 20 000 = 30 000

Збільшення балансової вартості: 39 000 – 30 000 = 9 000

Коефіцієнт переоцінки 39 000 /30 000 = 1,3

Пропорційне збільшення первісної вартості:  50 000 х 1,3 – 50 000 = 65 000 – 50 000 = 15 000

Пропорційне збільшення накопиченої амортизації:  20 000 х 1,3 – 20 000 = 26 000 – 20 000 = 6 000

Дт Основні засоби 15 000

Кт Накопичений знос 6 000

Кт Інший сукупний дохід в переоцінках 9 000

Первісна вартість 65 000

Накопичений знос 26 000

Балансова вартість після переоцінки: 39 000 грн.

2. Непропорційна переоцінка

Непропорційна переоцінка відрізняється від пропорційного методу переоцінкою первісної вартості активу до справедливої вартості аналогічного нового об’єкту. При цьому накопичена амортизація розглядається як балансуючий показник. Цей метод особливо доречний, адже, як правило, зміни справедливої вартості активу не мають пропорційного впливу на його накопичену амортизацію. Відтак, первісна вартість об’єкту коригується до справедливої вартості нового аналогічного об’єкту з посиланням на наявні ринкові дані, що робить «нову» первісну вартість такою, що відповідає ринку, і вона не є штучною, як в методі пропорційної оцінки. Наступним кроком визнається в іншому сукупному доході резерв переоцінок. Накопичена амортизація коригується на балансуючу величину так, щоб балансова (залишкова) вартість дорівнювала переоціненій (справедливій) вартості об’єкта у поточному стані. Коригування первісної вартості та накопиченої амортизації здійснюються не в однаковій пропорції, що призводить до розбіжностей.

Розрахунок

Балансова вартість до переоцінки: 50 000 – 20 000 = 30 000

Збільшення первісної вартості:  55 000 – 50 000 = 5 000

Зменшення накопиченої амортизації: 9 000 – 5 000 = 4 000

Дт Основні засоби 5 000

Дт Накопичений знос 4 000

Кт Інший сукупний дохід в переоцінках 9 000

Первісна вартість 55 000

Накопичений знос 16 000

Балансова вартість після переоцінки: 39 000 грн.

3. Метод сторнування амортизації

Метод переоцінки, описаний в МСБО 16, зокрема в параграфі 35(б), передбачає анулювання або сторнування накопиченої амортизації. Цей підхід часто обирають, коли після переоцінки вартість активу значно зростає. При переоцінці основного засобу його балансова вартість переоцінюється до справедливої вартості на дату переоцінки. Ця справедлива вартість стає новою балансовою вартістю основного засобу. Відповідно до методу (б) параграфа 35 МСБО 16, накопичена амортизація виключається з бухгалтерського обліку. Це здійснюється шляхом дебетування рахунку накопиченої амортизації. Якщо переоцінена вартість основного засобу перевищує балансову вартість активу на дату переоцінки на суму, що менша, ніж сума накопиченої амортизації, то після переоцінки (анулювання зносу) на рахунку накопиченої амортизації залишатиметься залишок, а первісна вартість об’єкта основних засобів не зазнає змін. Якщо переоцінена вартість основного засобу перевищує балансову вартість активу на дату переоцінки на суму, що більша, ніж сума накопиченої амортизації, то після переоцінки (анулювання зносу) рахунок збільшується на суму перевищення суми дооцінки над накопиченою до переоцінки амортизацією.

При застосуванні цього методу балансова вартість активу точно відображає його поточну переоцінену (справедливу) вартість, а рахунок накопиченої амортизації очищується, створюючи основу для нового розрахунку амортизації на основі переоціненої вартості.

Розрахунок

Виключення накопиченої амортизації: 9 000 (при залишку накопиченої амортизації до переоцінки 20 000, який після переоцінки складатиме 11 000)

Збільшення вартості активу: 39 000 – 30 000 = 9 000

Дт Накопичений знос 9 000

Кт Інший сукупний дохід в переоцінках 9 000

Первісна вартість 50 000

Накопичений знос 11 000

Балансова вартість після переоцінки: 39 000

Вибір методу переоцінки залежить від конкретних обставин, пов’язаних з кожним об’єктом основних засобів. Порівняємо результати трьох підходів:

Пропорційна переоцінкаНепропорційна переоцінкаМетод сторнування амортизації
Первісна вартість65 00055 00050 000
Накопичений знос26 00016 00011 000
Балансова вартість після переоцінки39 00039 00039 000

Вибір за бухгалтером )))

Relevante webinarer om emnet for denne publikation:

Інший сукупний дохід в МСФЗ: українські реалії та практика >>> https://amsfo.com.ua/course/inshyj-sukupnyj-dokhid/

Нефінансові активи в МСФЗ-звітності: облік та оподаткування в умовах воєнного стануРезерв очікуваних кредитних збитків: алгоритми, методики та розрахунки >>> https://amsfo.com.ua/course/nefinansovi-aktyvy-msfz/

Основні засоби: компонентний облік та ремонти >>> https://amsfo.com.ua/course/osnovni-zasoby-komponentnyj-oblik-ta-remonty/

Основні засоби в МСФЗ у питаннях та відповідях >>> https://amsfo.com.ua/course/osnovny-zasoby/

© Olena Kharlamova

IASB
Gennemsnitlig vurdering:
0 anmeldelser

Залиште Ваш коментар

Your email address will not be published.

Feedback