Цифрова трансформація фінансової звітності набирає обертів, а оновлення таксономії МСФЗ на 2024 рік стає черговим кроком у цьому напрямку. Обговорення останніх змін, що відбулося під час засідання Консультативної групи з питань таксономії МСФЗ (ITCG), висвітлило не лише ключові вдосконалення, але й численні виклики, з якими стикаються як компанії, так і регулятори. Впровадження нових стандартів, таких як МСФЗ 18 «Презентація та розкриття інформації у фінансових звітах» і МСФЗ 19 «Дочірні підприємства без публічної звітності: розкриття», а також інтеграція змін до контрактів на закупівлю електроенергії, відкривають нові перспективи, але водночас ставлять складні завдання.

Нові підходи до розкриттів у цифровому форматі

Сучасні вимоги до фінансової звітності дедалі частіше акцентують увагу на прозорості, доступності й інтегрованості даних. У цифровому форматі ці вимоги перетворюються на виклик для компаній і розробників стандартів, які прагнуть забезпечити зручність використання інформації та її відповідність міжнародним нормам. У цьому контексті ключову роль відіграють нові підходи до розкриття даних у таксономії МСФЗ.

МСФЗ 18 «Презентація та розкриття інформації у фінансових звітах» став значним кроком у напрямку стандартизації управлінських показників ефективності. Основна мета цього стандарту полягає у створенні чіткої та зрозумілої структури витрат і доходів за категоріями у звіті про прибутки та збитки. Для цього пропонується впровадити метадані, які дозволять швидко визначати, які елементи фінансової звітності відносяться до кожної категорії.

Однак цей підхід стикнувся з кількома технічними викликами. Зокрема, додавання метаданих вимагало б від підготовників звітності внесення додаткової інформації до всіх елементів, що суттєво ускладнює процес складання звітів. Крім того, виявилося неможливим автоматично розрізняти елементи, що використовуються для презентації, і ті, що призначені для розкриття у примітках до звітності. Через це реалізацію метаданих категорій вирішили відкласти до майбутніх оновлень таксономії. Це демонструє, наскільки важливим є поєднання теоретичних і практичних аспектів при впровадженні нових цифрових стандартів.

МСФЗ 19 «Дочірні підприємства без публічної звітності: розкриття» має на меті оптимізацію розкриттів для компаній, які не мають публічної звітності, але все ж застосовують МСФЗ. Цей стандарт дозволяє зменшити обсяг розкриттів, не втрачаючи при цьому важливої інформації. Для досягнення цієї мети в рамках оновленої таксономії створюються нові елементи, які включають виключно вимоги МСФЗ 19, та групуються ті, що вже існують.

Прикладом такого підходу є спрощені вимоги до розкриття інформації про запаси, які водночас враховують положення МСБО 2. Замість створення дублюючих елементів таксономії, стандарт надає змогу використовувати існуючі категорії, доповнюючи їх новими елементами лише за потреби. Це значно полегшує роботу компаній, які застосовують МСФЗ 19, та забезпечує узгодженість із загальною структурою таксономії.

Попри значні переваги, нові підходи до розкриттів у цифровій звітності стикаються з технічними бар’єрами. Відсутність повністю інтегрованого механізму для впровадження категорій витрат і доходів обмежує можливості автоматизації та ускладнює процес адаптації компаній до нових вимог. Водночас ці виклики стимулюють пошук інноваційних рішень, які можуть бути впроваджені у рамках майбутніх удосконалень і технологічних оновлень.

Отже, нові стандарти та оновлення таксономії спрямовані не лише на вдосконалення звітності, але й на створення більш адаптивної та гнучкої системи, яка відповідала б сучасним потребам цифрового середовища.

Виклики у впровадженні нових стандартів

Впровадження нових вимог завжди супроводжується труднощами, і цього разу не стало винятком. Однією з найбільших проблем є забезпечення інтеграції метаданих у фінансові звіти. Наприклад, розробка механізму, який дозволяє прив’язувати категорії витрат і доходів до конкретних елементів звіту, виявилася більш складною, ніж очікувалося. Цей аспект особливо важливий для забезпечення єдності представлення даних у звітах. Окрім цього, деякі користувачі таксономії висловили занепокоєння щодо відсутності чітких вказівок стосовно застосування нових елементів, що може створити ризики неправильного тлумачення вимог.

Іншою суттєвою проблемою є гармонізація з іншими стандартами, зокрема з Європейськими стандартами сталого розвитку (ESRS). Узгодження цифрових таксономій вимагає значних зусиль, адже стандарти часто мають різні рівні деталізації. Для того щоб уникнути дублювання або плутанини, необхідно інтегрувати взаємодію на рівні найдрібніших елементів, зокрема шляхом уніфікації гранулярності даних.

Роль нових стандартів у майбутній звітності

МСФЗ 19 став одним із найбільш обговорюваних стандартів під час засідання ITCG. Його розробка спрямована на зменшення обсягу розкриттів для дочірніх підприємств, що не мають публічної звітності, без втрати інформативності. Однак реалізація такого підходу вимагала створення нових елементів у таксономії, зокрема для спрощення роботи з перехресними посиланнями на інші стандарти. Наприклад, компанії, що працюють із запасами, повинні тепер розкривати інформацію відповідно до спрощених вимог МСФЗ 19, які водночас враховують елементи МСБО 2.

Ще одним важливим напрямком став перегляд підходів до контрактів на закупівлю електроенергії, особливо природи-залежних контрактів (NDE). Було запропоновано деталізувати умови таких контрактів, оцінку ризиків та грошових потоків, а також їхній вплив на фінансові показники. Такий підхід дозволить забезпечити більшу прозорість звітності для енергетичного сектору.

Перспективи інтеграції та гармонізації

У сучасних умовах глобалізації бізнесу інтеграція цифрової фінансової звітності між Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) та Європейськими стандартами звітності про сталий розвиток (ESRS) набуває дедалі більшої актуальності. Багатонаціональні компанії, які діють у різних юрисдикціях, часто стикаються з необхідністю одночасного дотримання кількох стандартів. Це створює потребу в гармонізації цифрових таксономій, яка дозволить зменшити дублювання даних та покращити їхню інтерпретацію користувачами.

Основною метою інтеграції є створення спільної бази даних цифрової звітності, яка уніфікує підходи до моделювання фінансової та нефінансової інформації. Така база має забезпечити можливість зручного використання даних, незалежно від того, чи застосовуються вони для фінансових розкриттів, чи для звітності про сталий розвиток. Зокрема, інтеграція передбачає:

• узгодження рівнів деталізації елементів таксономій, щоб уникнути надмірної складності;
• створення механізмів для ідентифікації взаємопов’язаних елементів між МСФЗ та ESRS;
• підвищення прозорості та доступності даних для користувачів у різних юрисдикціях.

Проте інтеграція несе й технічні виклики. Наприклад, різні рівні гранулярності (деталізації) елементів у МСФЗ та ESRS можуть ускладнювати процес узгодження. Крім того, обидві системи мають власні особливості побудови таксономій, що потребує детального аналізу для уникнення конфліктів між ними.

Одним із головних аспектів інтеграції є забезпечення інтероперабельності — можливості безшовного обміну даними між стандартами. Робота над цим аспектом включає:

• узгодження підходів до моделювання однакових або схожих елементів;
• адаптацію структури даних до потреб користувачів, які одночасно застосовують обидва стандарти;
• розробку механізмів для вирішення потенційних конфліктів між стандартами.

Наприклад, у випадку розкриттів, пов’язаних із кліматичними ризиками, МСФЗ та ESRS можуть вимагати різні рівні деталізації інформації. Інтеграція дозволить використовувати одну і ту ж структуру даних для задоволення вимог обох стандартів, що зменшить навантаження на компанії.

Інтеграція цифрової звітності має суттєве практичне значення для багатонаціональних компаній. Зокрема, вона дозволить:

• знизити витрати на адаптацію звітності до різних стандартів;
• спростити процес підготовки звітності для користувачів у різних юрисдикціях;
• підвищити довіру до даних завдяки єдиному підходу до їхньої інтерпретації.

Наприклад, компанії, які працюють у Європейському Союзі та дотримуються ESRS, можуть одночасно застосовувати стандарти МСФЗ для своїх глобальних операцій. Уніфікована таксономія дозволить уникнути дублювання даних і зменшить ризики помилок у звітності.

Успіх інтеграції залежить від тісної співпраці між регуляторами та компаніями. Регулятори повинні забезпечити чітке визначення вимог і стандартизацію процесів, тоді як компанії мають впроваджувати нові інструменти для адаптації своєї звітності до інтегрованої таксономії. Цей процес потребує значних інвестицій у технології та навчання персоналу, але в довгостроковій перспективі забезпечує істотні вигоди.

Інтеграція цифрової звітності між МСФЗ та ESRS є лише початком у створенні глобальної системи стандартизації фінансової та нефінансової інформації. Успішна гармонізація цих стандартів стане важливим кроком до побудови єдиного інформаційного середовища, яке відповідає потребам сучасного бізнесу та глобальних інвесторів.

Резюме

Впровадження цифрової звітності за МСФЗ відкриває нові можливості для прозорості, але водночас ставить перед компаніями складні завдання з адаптації. Ефективна реалізація таких змін потребує не лише технічних вдосконалень, але й ретельного планування та підготовки. У цьому контексті важливо забезпечити гармонізацію стандартів, прозорість процесів і підвищення рівня довіри до фінансової інформації. Завдяки таким заходам компанії зможуть не лише відповідати новим вимогам, але й зміцнювати свої позиції на глобальному ринку.

Якщо Ви потребуєте допомоги з підготовкою МСФЗ-звітності за таксономією у форматі XBRL  – від консультацій до аутсорсингу – звертайтеся >>> https://amsfo.com.ua/taxonomy/

© Олена Харламова