Класифікація статей як монетарних або немонетарних визначає, де виникають курсові різниці, яку дату операції застосовувати та як обирати курс. Помилка на цьому кроці автоматично спотворює фінансові результати (особливо за значних коливань курсу), тому практичні критерії й типові ситуації мають бути відпрацьовані до автоматизму. Базовий орієнтир задає МСБО 21: монетарна стаття — це право отримати (або зобов’язання передати) фіксовану чи визначувану кількість грошових одиниць; немонетарна — коли такого права або зобов’язання немає (переважно очікується отримання/поставка товарів чи послуг). Серед прямих прикладів немонетарних — передплати, запаси, основні засоби; серед монетарних — зобов’язання з виплатою грошима, орендні зобов’язання, дивіденди, визнані як зобов’язання.

Разом із цим МСБО 32 (додаток AG11) підкреслює: активи, майбутня вигода від яких — отримання товарів/послуг (наприклад, передплати), не є фінансовими; симетрично, відкладені доходи та більшість гарантійних зобов’язань — не фінансові, бо їх погашення відбувається шляхом поставки товарів/послуг, а не грошима. Цей критерій корисно тримати під рукою, коли сумніваєтеся, «гроші чи товари» є сутністю розрахунку.

Релевантні вебінари за темою публікації:

Валютні лабіринти в МСФЗ-звітності: практичний навігатор >>> https://amsfo.com.ua/course/valiutni-labirynty-v-msfz/

© Олена Харламова