Воєнний час диктує свої правила в багатьох сферах життя, і в МСФЗ-звітності теж.  До війни більшість компаній, виконуючи вимоги стандартів, створювали спеціальні комісії, які проводили (або «проводили») моніторинг ознак знецінення активів, зменшення їх корисності, вартості відшкодування, чистої вартості реалізації (у кожного активу свої підходи)та робили висновок, як правило, що всього названого не виявлено і знецінення не проводилось. Такий формальний підхід, якщо він мав місце, не сприяв якості МСФЗ-звітності. Звісно, в деяких очевидних випадках зменшення корисності визнавалося, але це поодинока і не дуже розповсюджена практика. Хоча, заради справедливості, варто зазначити, що в солідних компаніях питанням знецінення приділялась достойна увага.

В умовах війни формальний підхід не прийнятний і навряд чи буде схвалений аудиторами. Ймовірність знецінення активів та зменшення їх корисності дуже висока. Адже в країні відбуваються процеси, які самі по собі вже є об’єктивними ознаками знецінення – негативні події, спричинені військовою агресією, зростання відсоткових ставок, зниження бізнес-активності компаній. За відкритими даними лише 45% компаній в Україні працюють в довоєнному режимі, а це означає, що 55% компаній вже мають ознаки знецінення.

Знецінення активів регулюється нормами більш ніж 10-ти МСФЗ. Як врахувати нюанси цих всіх стандартів?  Невже стандарти з податку на прибуток і виручці визначають правила знецінення активів? Які активи можуть знецінюватися? Як в бухгалтерському обліку в проводках відобразити знецінення? Коли потрібно розробляти власну облікову політику в частині знецінення активів? На всі ці питання і не тільки Ви отримаєте відповіді на вебінарі Олени Харламової “Знецінення ВСІХ груп активів: неформальний підхід у воєнний час”.