Знецінення активів: практика застосування вимог МСФЗ

Знецінення активів: практика застосування вимог МСФЗ

Знецінення активів: практика застосування вимог МСФЗ

Знецінення активів: практика застосування вимог МСФЗ

Воєнний час різко підвищив ризик того, що активи у МСФЗ-звітності будуть показані за завищеною балансовою вартістю. Формальні «комісії з ознак» і звичні формулювання «ознак не виявлено» більше не працюють: у багатьох компаній наявні об’єктивні тригери знецінення, але ринки часто неактивні, дані фрагментарні, а довести припущення складніше, ніж у «мирних» моделях.

Цей вебінар — про дисципліну професійних суджень у знеціненні: як діяти за дефіциту даних, як вибирати первинний стандарт для тесту (а не автоматично МСБО 36), як побудувати логіку оцінки та документування так, щоб висновок був відтворюваним для аудитора та зрозумілим користувачу звітності.

Мета вебінару – сформувати цілісну практичну рамку для коректної оцінки, документування та розкриття зменшення корисності у воєнний час: від тригерів і доказової бази — до алгоритмів, кейсів і готових формулювань для приміток.

Що означає «неформальний підхід»? Це не спрощення і не «вольності». Це структурована робота з неповними або неідеальними доказами, коли замість «ринкових цін першого рівня» використовуються найкращі доступні оцінки, сценарне моделювання, калібрування припущень та прозора фіксація меж достовірності. Ключові елементи підходу:

  • чітка ідентифікація тригерів знецінення у воєнному контексті;
  • вибір релевантного стандарту для первинного тесту та логіки оцінки (справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж / цінність використання / чиста вартість реалізації / очікувані кредитні збитки);
  • недопущення подвійного урахування ризиків (ризик у потоках або у ставці — не в обох одночасно);
  • сценарії та чутливість, узгоджені з бюджетами та управлінськими планами;
  • документування й внутрішній контроль якості висновків.

В програмі вебінару 50+ кейсів, прикладів та практичних ситуацій. Наприклад: у вас є контракт, але маржа впала — що це означає для капіталізованих витрат на виконання договору. Або ринок продажу активу «мертвий» — що тоді робити зі справедливою вартістю. Або в одній ОГГК є активи, які можна знецінювати за МСБО 36, і є ті, які ні — і як тоді розподіляти збиток. Такі ситуації зараз у багатьох компаній, і вони постійно повторюються в різних формах. І ще безліч корисностей!

Ваші ключові переваги участі у вебінарі:

  • 5+ годин концентрованої практики про знецінення всіх груп активіву воєнний час, без зайвої теорії і «води».
  • Чітка рамка рішень: як визначити, який стандарт “перший”для конкретного активу, і як не зводити все автоматично до МСБО 36.
  • Алгоритми і кейси: запаси, основні засоби, нематеріальні активи, активи за договорами з клієнтами, фінансові активи, ОГГК, корпоративні активи, розподіл знецінення й «нижні межі».
  • Практичні підходи до оцінок у дефіциті даних: неактивні ринки, сценарії, чутливість, документування припущень так, щоб це витримувало аудит.
  • Готові структури робочих файлів і розкриттів: що саме фіксувати в записці, як формулювати ключові припущення, як пояснювати зміни оцінок і результати тестів у примітках.
  • Для аудиторів: прикладний чек-лист перевірки моделей знецінення у воєнний час і зарахування як участі в освітньому заході безперервного професійного навчання аудиторів (тривалість — 5 годин).
  • Роздаткові матеріали: презентація та кейси в електронному форматі (надаються напередодні заходу).

Кому і чим буде корисний цей вебінар?

Керівникам і власникам — зрозумієте, де у звітності «сидить» ризик завищених активів і які питання ставити фінслужбі та аудитору, щоб отримати не формальну довідку, а рішення.

Фінансовим директорам — отримаєте робочу рамку для моделей знецінення у воєнний час: які дані збирати, як узгодити бюджети з тестами, як не «задвоїти» ризики у ставці й потоках.

Головним бухгалтерам і МСФЗ-бухгалтерам — чіткий порядок дій по всіх групах активів: який стандарт застосувати першим, як зробити розрахунок, проводки та примітки без типових помилок.

Аудиторам — практичний чек-лист перевірки: що є достатнім доказом, де найчастіше ламається логіка, як швидко оцінити якість моделей і розкриттів.

Фахівцям з приміток і XBRL — як перетворити розрахунки на зрозумілі розкриття: припущення, чутливість, причини змін, щоб це читалося і проходило перевірку.

Пакет для кожного учасника “all inclusive”: 

Участь онлайн
Запис
Презентація в PDF
Сертифікат участі
Відповіді на запитання під час трансляції

 

Аудиторам: 

Агентством з МСФЗ після вебінару буде оформлено та подано до Органу суспільного нагляду пакет документів, що підтверджує участь в  освітньому заході безперервного професійного навчання аудиторів (тривалість по факту, але не менше 5 годин).

📌Готові приєднатися?

Реєструйтеся, щоб отримати практичний набір інструментів  для знецінення активів у МСФЗ-звітності і мати готову логіку для оцінок на майбутнє. У коментарі під час реєстрації можна залишити ваші запитання або ситуації з практики — ми врахуємо їх у фокусі вебінару.

Оплата платіжною карткою, через Приват24 або за
банківськими реквізитами

Оплата платіжною карткою

Оплата через Приват24

Оплата за банківськими реквізитами

За детальною програмою заходу переходьте на окрему сторінку за посиланням.

Програма освітнього заходу:

  1. Рамка «неформального підходу» у воєнний час 

1.1. Мета знецінення і що змінилось у воєнному контексті

  • Знецінення як облікова оцінка та чому саме в ній зараз найбільше ризиків для звітності.
  • Воєнний контекст як «сукупність тригерів»: фізичні впливи, операційні збої, фінансові фактори, неактивні ринки, зростання вартості капіталу.

1.2. «Карта стандартів і пріоритет»

  • Принцип: спершу спеціальні стандарти, потім МСБО 36.
  • Запаси: підхід до чистої вартості реалізації.
  • Фінансові активи: модель очікуваних кредитних збитків.
  • Активи/групи вибуття: оцінка при класифікації до продажу.
  • Інші необоротні активи: визначення відшкодовуваної суми як максимуму між справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж та цінністю використання.
  • Справедлива вартість: робота з неактивними ринками, ієрархія вхідних даних, калібрування моделей.

1.3. Алгоритм вибору підходу до оцінки (п’ять кроків)

  • Визначення, який стандарт є «першим» для конкретного активу.
  • Побудова маршруту тестування за типом активу.
  • Перевірка «подвійного ризику» (ризик або в потоках, або у ставці).
  • Неактивні ринки: як обґрунтувати оцінку справедливої вартості, коли немає прямих котирувань.
  • Фіксація обраного підходу та підготовка чутливостей.

1.4. Дані, доказова база, сценарії, чутливість, документування

  • Які докази збирати для кожної ознаки; як організувати сценарне моделювання та чутливість.
  • Кейс-ілюстрація: коли можна не переоцінювати відшкодовувану суму, якщо запас міцності та перевірена чутливість не «пробиті».
  1. Знецінення різних груп активів: стандарти, алгоритми, кейси

2.1. Основні засоби та незавершені капітальні інвестиції

  • Тригери знецінення; тест на рівні активу чи ОГГК.
  • Відшкодування від третіх сторін як окрема економічна подія.
  • Модель первісної вартості vs модель переоцінки: канал визнання збитку та вплив на подальшу амортизацію.

2.2. Нематеріальні активи

  • Коли тест є щорічним і як організувати графік тестування.
  • Особливості визначення відшкодовуваної суми для нематеріальних активів у воєнний час.

2.3. Інвестиційна нерухомість

  • Взаємозв’язок моделі оцінки інвестиційної нерухомості та тесту на знецінення.
  • Окремі економічні події: збиток, компенсація, замінні активи.

2.4. Права оренди і базові активи в операційній оренді

  • Орендар: знецінення активу з права користування.
  • Орендодавець: знецінення базового активу в операційній оренді.

2.5. МСБО 36 як «ядро» для нефінансових необоротних активів

  • Ознаки знецінення: зовнішні і внутрішні, адаптація до воєнного контексту.
  • Рівень тестування: актив чи ОГГК; послідовна ідентифікація ОГГК між періодами.
  • Алгоритм визначення ОГГК; активний ринок для продукції; коригування внутрішніх трансфертних цін до ринкових.
  • Два показові приклади незалежності потоків: приватна залізниця при шахті; автобусні маршрути з обов’язковим мінімумом послуг.
  • Побудова грошових потоків і термінальна вартість: перпетуїтет vs кратний.
  • Вибір ставки дисконтування: до/після оподаткування, джерела, узгодженість із потоками.
  • Практичні приклади розрахунку цінності використання та термінальної вартості.

2.6. Розподіл знецінення всередині ОГГК

  • Алгоритм тестування ОГГК: окремий тест «явно проблемного» активу; тест ОГГК; розподіл збитку; «нижні межі» активів.
  • Практичний числовий кейс з ітераціями та контрольними звірками.

2.7. Корпоративні активи

  • Сутність корпоративних активів і причина, чому їх не можна автоматично приєднати до однієї ОГГК.
  • Два підходи: надійний розподіл (бази розподілу); неможливість розподілу — тест на рівні групи ОГГК.
  • Практичний кейс корпоративних активів і групового тестування.

2.8. Інвестиції в дочірні, спільні та асоційовані компанії (в окремій звітності)

  • Ознаки знецінення для інвестицій; формальний тригер і перехресна перевірка; документування.

2.9. Активи за договорами з клієнтами

  • Тест капіталізованих витрат: «решта компенсації мінус прямі витрати, що не визнані».
  • Послідовність: спершу інші стандарти, потім тест активу за договором, потім включення до ОГГК.
  • Кейси без знецінення та з частковим знеціненням, включно з розподілом у межах ОГГК.
  • Сторнування знецінення: коли дозволено і як працює «стеля» відновлення.

2.10. Активи/групи вибуття

  • Послідовність тестів до класифікації та на дату класифікації до продажу.
  • Розподіл збитку в межах групи вибуття та межі такого розподілу.

2.11. Запаси

  • Ознаки списання до чистої вартості реалізації; індивідуально чи групово.
  • Чиста вартість реалізації vs справедлива вартість.
  • Практичні приклади: матеріали для виробництва, доробка/перепакування, події після звітної дати.

2.12. Фінансові активи і грошові кошти

  • Дефолт і роль строків прострочки як індикаторів; можливість спростування та облікова політика.
  • Стадії, сценарії, матриця резервів; прогнозні коригування історичних коефіцієнтів.
  • Зобов’язання надати позику: резерв як забезпечення та перенесення після видачі.
  • Фінансова гарантія: первісне визнання, подальша оцінка і знецінення.
  • Грошові кошти: чи підлягають РОКЗ; кластеризація банків; чутливість; виключення (готівка в касі).

2.13. Український контекст доступу до активів і інвентаризації

  • Активи на окупованих/небезпечних територіях: логіка оцінки впливу та визнання втрат від зменшення корисності до відновлення доступу.
  1. Облікова політика щодо знецінення
  • Які рішення доцільно зафіксувати в обліковій політиці: частота тестування, критерії ідентифікації ОГГК, підхід до корпоративних активів, підхід до неактивних ринків, сценарії та чутливість, «подвійний ризик», шаблон робочого файлу і внутрішні процедури контролю якості.
  1. Розкриття у примітках і проміжна звітність
  • Як перетворити розрахунки на зрозумілі розкриття: тригери, ключові припущення, чутливість, пояснення змін проти попереднього періоду.
  • Проміжна звітність: знецінення як суттєва подія/операція та розкриття змін в оцінках.
User Avatar
Засновник та СЕО Агентства з МСФЗ, партнер ПВНЗ «МАСБА», віце-президент всеукраїнської ГС “Палата аудиторів і бухгалтерів України”, член Громадської ради при Міністерстві фінансів України, аудитор, ACCA_FR, AССА DipIFR з сертифікатом викладача, ICFM (Інститут сертифікованих фінансових менеджерів (Великобританія), CAP, ТОР-35-IFRS-Professional, переможець ICB LUCA Awards 2023 в номінації "Внесок у розвиток МСФЗ в Україні», доктор економічних наук, професор, експерт-практик з МСФЗ з досвідом 20+ років

Reviews

Середній рейтинг

0
(0 rating)

Detailed Rating

0
0
0
0
0
Ціна 2,500.00
Лектор Олена Харламова
Тривалість 5+ годин
Слухачів 124 слухачів
Дата 23.11.2026 р., 11:00–16:00+

Зворотній зв’язок