На майбутньому засіданні в жовтні 2024 року (21-23 жовтня) Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) розгляне критично важливе питання, що впливає на фінансову звітність – облік нематеріальних активів. Ця зустріч буде присвячена первинним відгукам, отриманим в рамках Дослідницького проекту з нематеріальних активів, який має на меті всебічний перегляд чинних вимог МСБО 38 «Нематеріальні активи». Метою РМСБО є модернізація та адаптація існуючого стандарту для вирішення поточних проблем і нових бізнес-тенденцій, таких як діджиталізація, хмарні обчислення та нові види нематеріальних активів, такі як криптовалюти та вуглецеві квоти.

Це обговорення знаменує собою початковий етап проекту, на якому РМСБО проаналізує інформацію, отриману від різних зацікавлених сторін, включаючи користувачів і укладачів фінансової звітності, експертів з оцінки та регуляторних органів. РМСБО також розгляне, як найкраще структурувати свій підхід до перегляду стандарту, щоб вирішити проблеми, пов’язані з визнанням, оцінкою, поданням та розкриттям інформації про нематеріальні активи.

Проект «Нематеріальні активи» було додано до дослідницької програми РМСБО після Третьої консультації з питань порядку денного, яка підкреслила необхідність всебічного перегляду МСБО 38 «Нематеріальні активи». Зацікавлені сторони висловили занепокоєння, що МСБО 38, вперше виданий наприкінці 1990-х років, є застарілим і погано пристосованим для роботи з сучасними видами нематеріальних активів і новими бізнес-моделями. Ці занепокоєння спонукали РМСБО перенести проект до плану дослідницької роботи у квітні 2024 року.

На засіданні у квітні 2024 року РМСБО обговорила початкові кроки проекту, зокрема:

• Відгуки від Третьої консультації з питань порядку денного
• Дослідження національних розробників стандартів
• Огляд наукової літератури
• Плани початкових консультацій із зацікавленими сторонами

Початковий фокус проекту полягає у визначенні проблеми, яку необхідно вирішити, встановленні обсягу та визначенні найбільш прийнятного підходу до перегляду стандарту.

На сьогоднішній день РМСБО провела консультації з різними групами зацікавлених сторін, зокрема

• Консультативний комітет з ринків капіталу (CMAC)
• Глобальний форум укладачів фінансової звітності (GPF)
• Консультативний форум зі стандартів бухгалтерського обліку (ASAF)
• Комітет з тлумачень МСФЗ

Крім того, проект обговорювався на Міжнародному форумі розробників стандартів бухгалтерського обліку (IFASS), де було проведено опитування учасників щодо ключових питань, пов’язаних з обсягом та цілями проекту.

Ключові теми у відгуках зацікавлених сторін

Зацікавлені сторони висловили різні думки щодо проблеми, яку РМСБО повинна вирішити в рамках цього проекту. З відгуків випливають дві основні теми:

• Модернізація МСБО 38. Багато зацікавлених сторін вважають, що МСБО 38 застарів і потребує модернізації для врахування нових видів активів (наприклад, криптовалют і вуглецевих квот), нових бізнес-моделей (наприклад, цифрових і хмарних сервісів), а також методів проведення досліджень і розробок (R&D), що розвиваються. Чинний стандарт був розроблений у доцифрову епоху і вважається недостатнім для управління нематеріальними активами, які стали більш поширеними в сучасній економіці.
• Недостатня інформація для користувачів. Користувачі фінансової звітності часто не мають достатньої інформації про невизнані нематеріальні активи або витрати, пов’язані з нематеріальними об’єктами, які можуть генерувати майбутні вигоди. Зацікавлені сторони наголосили на необхідності більш детального розкриття інформації про нематеріальні активи, включаючи більшу деталізацію витрат, пов’язаних з розробкою та придбанням нематеріальних об’єктів.

Деякі зацікавлені сторони висловили занепокоєння щодо різниці в обліку внутрішньо створених нематеріальних активів та придбаних нематеріальних активів. Така неузгодженість може ускладнити порівняння підприємств, які зростають органічно, з тими, що розширюються за рахунок придбань.

Іншим постійним питанням є розрив між ринковою капіталізацією компанії та балансовою вартістю її чистих активів, який, на думку багатьох зацікавлених сторін, підкреслює недоліки в тому, як відображаються нематеріальні активи у звітності. Дехто стверджує, що РМСБО повинна прагнути зменшити цей розрив, інші застерігають, що фінансова звітність не призначена для відображення ринкової вартості. Натомість вони пропонують покращити розкриття інформації, щоб допомогти користувачам зрозуміти причини цього розриву.

РМСБО звернулася за коментарями щодо обсягу проекту, а також щодо того, яким темам слід надати пріоритет. Зацікавлені сторони в основному погодилися, що проект повинен бути зосереджений на вдосконаленні обліку елементів фінансової звітності, особливо нематеріальних активів і пов’язаних з ними витрат. Однак не було великого бажання розширювати сферу застосування проекту за межі елементів фінансової звітності, щоб охопити ширший спектр нематеріальних елементів. Наприклад, зацікавлені сторони загалом не підтримали включення гудвілу в сферу застосування цього проекту.

Нематеріальні активи, утримувані з інвестиційною метою, такі як криптовалюти та вуглецеві квоти. Деякі зацікавлені сторони запропонували розглянути ці активи в рамках окремого проєкту, або застосовувати до них особливі вимоги в рамках МСБО 38.

Багато користувачів наголошували на необхідності більш детальної інформації про нематеріальні активи, включаючи невизнані активи. Були пропозиції щодо деталізації витрат у фінансовій звітності, щоб відрізнити витрати, пов’язані зі створенням майбутньої вартості, від витрат, пов’язаних з поточними операціями.

Конкретні прикладні питання, такі як облік хмарних обчислень та інших бізнес-моделей, заснованих на нових технологіях.

Деякі зацікавлені сторони висловили підтримку оновленню критеріїв визнання в МСБО 38, особливо для внутрішньо створених нематеріальних активів. Однак думки розділилися щодо того, наскільки далеко РМСБО повинна зайти, дозволяючи визнавати більше нематеріальних активів, причому деякі застерігали проти розширення критеріїв визнання через проблеми з оцінкою.

РМСБО представила три можливі підходи до проведення проекту:

• Комплексний підхід.  РМСБО досліджуватиме всі теми одночасно, публікуючи єдиний консультаційний документ та остаточний стандарт на завершення проекту.
• Підхід ранньої оцінки. РМСБО визначатиме пріоритетність найбільш актуальних тем, розглядаючи їх першочергово, а потім, можливо, переходячи до інших тем на основі подальших пропозицій зацікавлених сторін.
• Поетапний підхід. Проект буде розділено на етапи, кожен з яких буде зосереджений на певному наборі питань (наприклад, розкриття, визнання, оцінка). Документи для консультацій та остаточні вимоги будуть видаватися для кожного етапу по мірі їх завершення.

Відгуки зацікавлених сторін щодо підходів були неоднозначними. Більшість респондентів віддали перевагу або підходу ранньої оцінки, або поетапному підходу, оскільки вони забезпечили б своєчасний прогрес і можливість вирішувати нагальні питання першочергово. Комплексний підхід розглядався як занадто тривалий і складний, і висловлювалися побоювання, що він може затримати необхідне вдосконалення обліку нематеріальних активів.

Під час консультацій зацікавленим сторонам було запропоновано визначити пріоритетність різних тем, які РМСБО повинна розглянути під час перегляду МСФЗ (IAS) 38. Нижче наведено теми, які отримали найбільшу підтримку як високопріоритетні:

• Нематеріальні активи, утримувані з інвестиційною метою (наприклад, криптовалюти та емісійні права).
• Вивчення потреб в інформації про визнані та невизнані нематеріальні активи, зокрема, де така інформація повинна розкриватися (у фінансовій звітності або поза нею).
• Оновлення визначення нематеріального активу відповідно до змін у Концептуальній основі фінансової звітності.

З іншого боку, серед тем, які отримали менший пріоритет, були такі:

• Розмежування конкретних витрат, пов’язаних з невизнаними нематеріальними активами.
• Питання оцінки, пов’язані зі строком корисного використання нематеріальних активів та визначенням справедливої вартості.
• Перегляд винятків зі сфери застосування для певних видів нематеріальних активів (наприклад, гудвіл, витрати на розвідку та оцінку).

Після засідання у жовтні 2024 року РМСБО планує продовжити консультації із зацікавленими сторонами для подальшого уточнення обсягу та пріоритетів проєкту. Буде проведено опитування для збору додаткових відгуків, зокрема від користувачів фінансової звітності. На одному з наступних засідань РМСБО представить оновлений підсумок відгуків та досліджень, а також рекомендації щодо мети, обсягу та найкращого підходу до роботи над змінами до МСФЗ (IAS) 38.

Очікується, що обговорення в жовтні визначать майбутній напрямок проекту і закладуть основу для більш широкої дискусії про те, як модернізувати облік нематеріальних активів.

Засідання РМСБО у жовтні 2024 року знаменує собою вирішальний крок в еволюції обліку нематеріальних активів. Маючи на руках відгуки зацікавлених сторін, Рада має вирішити, як найкраще модернізувати МСБО 38, щоб задовольнити потреби цифрової економіки, яка все більше покладається на нематеріальні активи. Незважаючи на значні виклики, потенційні переваги оновлення МСБО 38 для відображення сучасних бізнес-практик і технологій є суттєвими.

Результати цього проекту визначать майбутнє фінансової звітності для нематеріальних активів і можуть призвести до більшої зрозумілості, порівнянності та корисності фінансової звітності для прийняття рішень на довгі роки.

А поки РМСБО буде визначатися зі сценарієм впровадження змін і розробляти нові вимоги, радимо долучитися до комплексного нашого вебінару “Нематеріальні активи: путівник з обліку та подання в МСФЗ-звітності”, який розкладе «по поличках» весь облік нематеріальних активах на прикладах і практичних кейсах.

© Елена Харламова