Бізнес-модель — це не просто намір або план. Це фактична стратегія управління фінансовими активами, яка визначає порядок їх обліку. Від правильного визначення бізнес-моделі залежить класифікація фінансових активів за МСФЗ 9 та можливість їх перекласифікації. Але як відрізнити справжню зміну бізнес-моделі від ситуативних рішень?

Пропонуємо розглянути, які ознаки вказують на справжню зміну бізнес-моделі та як документально підтвердити це у відповідності до МСФЗ 9.

Бізнес-модель: що це насправді?

За визначенням МСФЗ 9, бізнес-модель — це спосіб, яким суб’єкт господарювання управляє фінансовими активами для отримання грошових потоків: шляхом отримання договірних грошових потоків, продажу активів або їх поєднання.

Ключова характеристика бізнес-моделі — вона ґрунтується на фактичних діях, а не на бажаннях або планах щодо окремих інструментів. Як наголошено в Б4.1.2А МСФЗ 9, модель має бути об’єктивно спостережуваною.

Три основні типи бізнес-моделей:

• Утримання для отримання договірних грошових потоків (Amortised Cost)
• Утримання для отримання договірних грошових потоків і продажу (FVOCI)
• Інші моделі (FVPL)

Коли змінюється бізнес-модель?

МСФЗ 9 (п. Б4.4.1) вказує, що зміна бізнес-моделі має бути рідкісною подією, значущою для діяльності компанії та очевидною для зовнішніх сторін, таких як інвестори, аудитори та регулятори.

Справжня зміна бізнес-моделі може проявлятися у випадках, коли компанія вирішує продати портфель активів і припинити діяльність у певному напрямку бізнесу. Іншим прикладом є придбання нової компанії, бізнес-модель якої впливає на загальну стратегію управління активами, змінюючи її. Також зміна може відбуватися, коли приймається стратегічне рішення змінити спосіб використання активів, наприклад, перейти від моделі “утримання для погашення” до моделі активного купівлі-продажу.

Щоб зрозуміти, що саме не є зміною бізнес-моделі, важливо враховувати кілька ключових аспектів. По-перше, наміри щодо окремих активів не можна вважати зміною загальної бізнес-моделі. Це лише короткострокові рішення, які не впливають на стратегічний підхід до управління портфелем компанії. Такі дії не змінюють системного характеру управління активами, закладеного в бізнес-моделі.

По-друге, ситуації, коли на ринку тимчасово спостерігається відсутність попиту або значна волатильність, також не є підставою для зміни бізнес-моделі. Це зовнішні фактори, які впливають на поточну діяльність, але не змінюють фундаментальних принципів управління активами компанії. Вони можуть призвести до короткострокових коригувань операцій, але не до перегляду самої бізнес-моделі.

І, нарешті, перегляд ризик-стратегії компанії, якщо він не супроводжується зміною способу управління портфелем, не вважається зміною бізнес-моделі. Компанії можуть адаптовувати свої підходи до ризиків залежно від економічних умов, але це не означає, що вони змінюють основну мету або принципи управління активами. Таким чином, будь-які зміни повинні мати системний характер і чітко відображати новий підхід до використання фінансових активів, щоб бути класифікованими як зміна бізнес-моделі.

Як перевірити зміну бізнес-моделі: внутрішній чек-лист

Перед прийняттям рішення про перекласифікацію бізнес-моделі важливо провести ретельну перевірку, зосередившись на кількох ключових аспектах. Перш за все, необхідно оцінити, чи дійсно змінилися цілі управління портфелем, і чи це стосується всієї бізнес-одиниці, а не лише окремого активу. Перекласифікація має бути підтверджена на рівні вищого керівництва, такого як Рада директорів або Правління, що повинно супроводжуватися формальним ухваленням відповідних рішень.

Крім того, варто звернути увагу на те, чи були оновлені внутрішні політики та положення, зокрема ті, що стосуються ризик-стратегії компанії. Оновлення цих документів є свідченням системного підходу до змін. Реальні зміни в поведінці, такі як зміна складу портфелю, частота продажів або джерела доходів, також є важливими індикаторами того, що бізнес-модель була адаптована до нових умов.

Заключним і дуже важливим етапом є можливість обґрунтувати зміну бізнес-моделі зовнішнім сторонам, таким як аудитори, регулятори чи акціонери. Це вимагає чіткої аргументації, що базується на відповідних даних і документах, які підтверджують системність і обґрунтованість прийнятого рішення.

Документування зміни бізнес-моделі: що обов’язково має бути

Без належного документування аудитор може поставити під сумнів обґрунтованість перекласифікації.

Для того щоб обґрунтувати зміну бізнес-моделі у відповідності до вимог МСФЗ 9, компанія повинна приділити особливу увагу кільком ключовим аспектам. По-перше, необхідно забезпечити документальне підтвердження рішення вищого керівництва, наприклад, у вигляді протоколів засідань Ради директорів або Правління. Такі документи демонструють, що зміна була належним чином розглянута та офіційно ухвалена.

По-друге, важливим є оновлення внутрішніх положень і політик, які регулюють управління портфелем активів. Зазвичай це включає зміну стратегій використання активів, яка повинна бути відображена у відповідних регламентуючих документах компанії. Таке оновлення служить підтвердженням системного характеру змін і адаптації до нових умов.

Крім того, необхідно підготувати аналітичні матеріали, які демонструють зміну складу або характеристик активів після впровадження нової бізнес-моделі. Наприклад, порівняльний аналіз портфелів до і після змін може стати вагомим доказом того, що компанія дійсно трансформувала свій підхід до управління активами.

Нарешті, важливим є аргументування впливу змін на фінансову звітність компанії. Це потребує ретельного аналізу та обґрунтування, яке повинно базуватися на актуальних даних і бути чітко викладене. За відсутності належного документування аудитори можуть поставити під сумнів перекласифікацію, що ускладнить процес її захисту перед регуляторами чи акціонерами.

Таким чином, системний підхід, супроводжуваний чіткими доказами та якісною документацією, є критично важливим для успішного обґрунтування змін у бізнес-моделі.

Резюме

Зміна бізнес-моделі — серйозний крок, що має стратегічні наслідки для компанії. Це не просто бухгалтерська процедура, а відображення значимих змін у способі управління фінансовими активами.

Щоб успішно провести перекласифікацію і уникнути проблем із фінансовою звітністю:

– Виконуйте її лише за наявності реальних змін у діяльності.

– Підготуйте всі необхідні документи для підтвердження рішень.

– Переконайтеся, що ваші дії відповідають вимогам МСФЗ 9.

Ці кроки допоможуть зробити процес перекласифікації зрозумілим і безпечним для компанії.

Хочете краще орієнтуватися в темі бізнес-моделей та перекласифікації? Перегляньте практичний вебінар  Олени Харламової «Міграція фінансових активів: перекласифікація та її наслідки за МСФЗ 9» на сайті Агентства з МСФЗ.

© Елена Харламова