На тлі зростаючої уваги до екологічних зобов’язань бізнесу, Комітет з тлумачень МСФЗ (IFRIC) розглянув актуальне питання щодо відображення витрат, пов’язаних із кліматом, у фінансовій звітності. Зокрема, у своєму рішенні, опублікованому у квітні 2025 року, Комітет проаналізував, чи можуть витрати на придбання карбонових (вуглецевих) кредитів та витрати на науково-дослідну діяльність і розробки (НДДКР), спрямовані на досягнення кліматичних цілей, визнаватися як нематеріальні активи згідно з МСБО 38 “Нематеріальні активи”.

Контекст запиту: кліматичні зобов’язання та інвестиції

Запит до IFRIC базувався на сценарії, де компанія публічно взяла на себе зобов’язання суттєво скоротити викиди вуглецю до 2030 року. Для досягнення цієї мети компанія вжила низку “позитивних дій”, включаючи розробку плану переходу, залучення “чистих нульових інвесторів”, публікацію своїх намірів та виділення капіталу на дві основні статті витрат:

1. Придбання карбонових кредитів: Для компенсації викидів.
2. Інвестиції в “інноваційні програми”: Передбачалося, що ці програми, пов’язані з НДДКР, призведуть до створення специфічних для компанії рішень щодо скорочення викидів та формування інтелектуального капіталу (ноу-хау, досвід тощо).

Компанія у сценарії дійшла висновку, що її дії створили конструктивне або юридичне зобов’язання за МСБО 37 (що раніше розглядалося у рішенні IFRIC від квітня 2024 року щодо кліматичних зобов’язань). Постало питання – чи можуть відповідні витрати, зокрема на карбонові кредити та НДДКР, паралельно визнаватися як нематеріальні активи за МСБО 38?

Обмеження сфери розгляду: карбонові кредити на розгляді IASB

Важливим аспектом рішення IFRIC є те, що Комітет свідомо не розглядав питання обліку придбаних карбонових кредитів у рамках цього запиту. Причина полягає в тому, що Рада МСБО (IASB) наразі проводить ширше дослідження щодо обліку механізмів ціноутворення на забруднюючі речовини (Pollutant Pricing Mechanisms, PPMs), до яких належать і карбонові кредити. Проект щодо PPM перебуває в резервному списку IASB, і Рада планує вирішити під час наступної консультації щодо порядку денного, чи включати його до активного робочого плану. Отже, питання обліку карбонових кредитів залишається на розгляді IASB, і IFRIC не став випереджати цю роботу.

Фокус на НДДКР: застосування чинних правил МСБО 38

Натомість IFRIC зосередився виключно на питанні обліку витрат на НДДКР, понесених у рамках згаданих “інноваційних програм” для скорочення викидів. Комітет проаналізував, чи існують суттєві розбіжності у практиці застосування МСБО 38 до таких витрат.

Висновок IFRIC щодо НДДКР

Проаналізувавши зібрані докази, IFRIC дійшов висновку, що суттєві розбіжності в обліку витрат на дослідницьку діяльність та діяльність з розробки в цьому контексті відсутні. Це означає, що компанії загалом послідовно застосовують існуючі критерії МСБО 38 для розмежування витрат на дослідження (які визнаються витратами періоду) та витрат на розробку (які можуть капіталізуватися як нематеріальний актив за умови виконання чітких критеріїв стандарту).

Оскільки Комітет не виявив широкомасштабної проблеми чи значної невизначеності у застосуванні існуючих правил МСБО 38 до витрат на НДДКР, пов’язаних із кліматом, було вирішено не додавати окремий проект зі встановлення стандартів з цього питання до робочого плану.

Практичні наслідки

Рішення IFRIC підтверджує, що компанії повинні продовжувати застосовувати стандартні критерії МСБО 38 при обліку витрат на НДДКР, навіть якщо ці дослідження та розробки спрямовані на досягнення кліматичних цілей. Стандарт чітко розмежовує етапи досліджень та розробок і встановлює умови для капіталізації останніх.

Водночас, питання обліку придбаних карбонових кредитів залишається невирішеним на рівні МСФЗ і потребує подальшої уваги з боку IASB. Компаніям та фахівцям варто слідкувати за майбутніми рішеннями Ради щодо потенційного проекту з обліку PPM.

Релевантні вебінари за темою публікації:

“Нематеріальні активи: путівник з обліку та подання в МСФЗ-звітності”

© Olena Kharlamova