МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» містить спрощений підхід для торгової дебіторської заборгованості, контрактних активів та дебіторської заборгованості за договорами оренди. Це дозволяє зменшити витрати та спростити застосування моделі очікуваних кредитних збитків для нефінансових установ та інших суб’єктів господарювання завдяки спрощеному підходу до визнання очікуваних кредитних збитків. Спрощений підхід застосовується до торгової дебіторської заборгованості та контрактних активів, що виникають в результаті операцій, на які поширюється дія МСФЗ 15 «Виручка по контрактам з клієнтами», та дебіторської заборгованості за договорами оренди, яка виникає в результаті операцій, що підпадають під сферу застосування МСФЗ 16 “Оренда”.

Нагадаємо, що відповідно до вимог МСФЗ 9 п. Б5.5.35 суб’єкт господарювання має право застосовувати для оцінки очікуваних кредитних збитків практичні прийоми, якщо вони відповідають принципам, наведеним м МСФЗ 9. Прикладом практичного прийому є розрахунок очікуваних кредитних збитків за торговельною дебіторською заборгованістю з використанням матриці резервів (в українському перекладі – забезпечень, що представляється не досить коректним).

Залежно від ситуації суб’єкт господарювання використовує для оцінювання 12-місячних очікуваних кредитних збитків або очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за фінансовими активами свій власний історичний досвід кредитних збитків (із внесенням необхідних коригувань) за торговельною дебіторською заборгованістю. Матриця резервів може, наприклад, визначати фіксовані ставки залежно від кількості днів, що минули з моменту визнання торговельної дебіторської заборгованості простроченою (наприклад, 1 відсоток, якщо прострочення немає; 2 відсотки, якщо її прострочено менш ніж на 30 днів; 3 відсотки, якщо її прострочено більш ніж на 30 днів, але менш ніж на 90 днів; 20 відсотків, якщо її прострочено на 90–180 днів тощо). Залежно від диверсифікованості своєї клієнтської бази суб’єкт господарювання використовуватиме відповідні групи, якщо його історичний досвід кредитних збитків указує на значно відмінні закономірності збитків для різних клієнтських сегментів. Прикладами критеріїв, що можуть використовуватись для групування активів, є географічний регіон, вид продукції, рейтинг клієнта, наявність застави або страхування комерційного кредиту, а також вид клієнта (оптовий або роздрібний). Тобто компанія має сегментувати дебіторів, якщо в кожному сегменті є свої особливості.

Спрощений підхід усуває необхідність розраховувати 12-місячні очікувані кредитні збитки та відстежувати збільшення кредитного ризику за цими активами. Застосовуючи спрощений підхід до визнання очікуваних кредитних збитків, суб’єкт господарювання

(a) зобов’язаний визнавати очікувані кредитні збитки за весь строк дії торгової дебіторської заборгованості або контрактних активів без значного компонента фінансування; та

(б) має право вибору в обліковій політиці визнавати очікувані кредитні збитки за весь строк дії для торгової дебіторської заборгованості або контрактних активів зі значним компонентом фінансування та дебіторської заборгованості за договорами оренди.

Як практичне спрощення МСФЗ 9 дозволяє організаціям розраховувати очікувані кредитні збитки за торговою дебіторською заборгованістю, використовуючи матрицю резервів. Суб’єкт господарювання повинен скоригувати історичні ставки резерву, які є середнім значенням історичних результатів, для відображення доречної інформації про поточні умови, а також обґрунтовані та підтверджені прогнози та наслідки їх впливу на очікувані кредитні збитки, включаючи вартість грошей у часі. РМСБО  зазначає, що такий спрощений метод відповідає меті оцінки очікуваних кредитних збитків, викладеній в МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”.

З практичної точки зору матриця резервів може бути застосована при достатньому обсязі релевантної історичної, поточної і прогнозної інформації. Тобто на декількох десятках дебіторів якісно її застосовувати не представляється можливим. Тому її використання виправдано при значній кількості дебіторів і достатності вихідних даних для оцінки. Наразі РМСБО задається питаннями чи досягає застосування спрощеного підходу мети РМСБО щодо зменшення витрат і складнощів застосування вимог МСФЗ 9 щодо зменшення корисності до торгової дебіторської заборгованості, контрактних активів та дебіторської заборгованості за орендою,  та чи дотриманий баланс між вигодами і витратами при застосуванні спрощеного підходу. Сподіваємося, цей підхід залишиться в МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» і на майбутнє.

Релевантні вебінари за темою публікації:

Резерв очікуваних кредитних збитків: алгоритми, методики та розрахунки https://amsfo.com.ua/course/rezerv-ochikuvanyh-credit-zbytkyv/

“Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах” >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/

© Olena Kharlamova