Маржеві внески: розширюємо кругозір та аналізуємо грошові потоки

Sənaye xəbərləri / Bütün xəbərlər

Маржеві внески: розширюємо кругозір та аналізуємо грошові потоки

Питання класифікації грошових потоків, пов’язаних з маржевими внесками (margin payments), періодично виникає у практиці складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ. Це питання зачіпає МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» і потребує глибокого розуміння економічної суті операцій та їх належного відображення у звітності.

Що таке маржеві внески та чому вони важливі?

Маржеві внески (margin payments або margin deposits) – це кошти, які одна сторона контракту перераховує іншій стороні як забезпечення виконання зобов’язань за похідними фінансовими інструментами, наприклад, за ф’ючерсами, опціонами або угодами своп. Такі внески можуть мати форму початкової (initial margin) та варіаційної (variation margin) маржі:

  • Початкова маржа є фіксованим внеском, який вноситься сторонами на початку укладання контракту для покриття потенційних ризиків невиконання зобов’язань.
  • Варіаційна маржа вноситься у відповідь на зміни ринкової вартості контракту (зазвичай щоденно або регулярно), забезпечуючи тим самим захист контрагентів від ризиків зміни вартості базових активів.

Важливість правильного відображення маржевих внесків полягає в тому, що вони можуть суттєво впливати на операційні, інвестиційні або фінансові грошові потоки підприємства, залежно від характеру укладених контрактів.

Суть проблеми класифікації згідно з МСБО 7

МСБО 7 вимагає класифікувати грошові потоки на три категорії:

  • Операційна діяльність
  • Інвестиційна діяльність
  • Фінансова діяльність

Класифікація маржевих внесків не завжди однозначна. Це пов’язано з тим, що внески можуть бути як повернуті, так і використані для часткового чи повного погашення зобов’язань за контрактом. Особливо складною є ситуація, коли маржеві внески здійснюються не з метою розрахунків за контрактом, а як забезпечення можливих коливань ринкової вартості контракту («collateralised-to-market contracts»).

В таких випадках перед фінансовими фахівцями постають два ключові питання:

  1. Чи є грошовий потік пов’язаним з операційною діяльністю, враховуючи, що він може впливати на прибуток чи збиток?
  2. Чи належить цей потік до інвестиційної чи фінансової діяльності, якщо він фактично є забезпеченням ризиків?

Підходи до класифікації: практика застосування

Розглядаючи цю проблему, Комітет з інтерпретацій МСФЗ (IFRIC) зазначив, що стандарт МСБО 7 не містить чітких і однозначних правил саме щодо маржевих внесків, однак містить загальні принципи, які можуть бути застосовані.

Згідно з МСБО 7:

  • Операційна діяльність включає грошові потоки, що виникають внаслідок основної діяльності підприємства, які є ключовими для визначення операційного прибутку чи збитку.
  • Інвестиційна діяльність включає придбання або продаж довгострокових активів та інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
  • Фінансова діяльність пов’язана із змінами розміру та складу власного та позикового капіталу підприємства.

Коли маржеві внески класифікуються як операційна діяльність?

Якщо маржеві внески є частиною звичайної операційної діяльності підприємства (наприклад, для підприємств, що займаються торгівлею фінансовими інструментами як основною діяльністю), то рух цих коштів доцільно визнавати як операційні потоки. Це зазвичай стосується фінансових установ чи інвестиційних фондів, де похідні фінансові інструменти використовуються активно і становлять звичайну діяльність підприємства.

Коли маржеві внески класифікуються як інвестиційна діяльність?

Якщо похідні фінансові інструменти використовуються для інвестиційних цілей або з метою хеджування ризиків, пов’язаних з інвестиціями у довгострокові активи, маржеві внески можуть бути класифіковані як інвестиційні потоки. Це, наприклад, актуально для підприємств, що активно використовують похідні фінансові інструменти з метою хеджування довгострокових інвестицій.

Коли маржеві внески класифікуються як фінансова діяльність?

Значно рідше маржеві внески класифікуються як фінансові грошові потоки. Однак така ситуація можлива, якщо підприємство використовує ці інструменти з метою управління ризиком зміни процентних ставок або валютних курсів за своїми борговими зобов’язаннями. У такому випадку забезпечення ризиків через маржеві внески може бути розглянуте як частина фінансової діяльності.

Позиція IFRIC та рекомендації для практики

У своєму останньому висновку Комітет з інтерпретацій не рекомендував вносити зміни до МСБО 7, зазначивши, що питання маржевих внесків виникає не дуже часто, і що професійного судження, підкріпленого наявними положеннями стандарту, достатньо для вирішення практичних питань.

Проте Комітет підкреслив, що підприємствам необхідно прозоро і послідовно застосовувати професійне судження та чітко пояснювати у примітках до фінансової звітності підхід, обраний для класифікації таких грошових потоків.

На практиці, підприємствам рекомендується:

  • Докладно розкривати у примітках економічну суть маржевих внесків.
  • Послідовно застосовувати обраний підхід до класифікації таких потоків.
  • Забезпечити чітке розуміння користувачами звітності того, яким чином маржеві внески впливають на грошові потоки та фінансовий стан підприємства.

Резюме Грошові потоки, пов’язані з маржевими внесками, мають специфічну природу і потребують детального аналізу на предмет класифікації згідно з МСБО 7. Рішення IFRIC підкреслює важливість професійного судження і послідовності у розкритті. Важливо пам’ятати, що прозорість та ясність у примітках до фінансової звітності дозволяє користувачам краще розуміти фінансові ризики та сутність операцій підприємства, що, у свою чергу, сприяє підвищенню довіри до фінансової інформації.

Бажаєте глибоко розбиратися в тонкощах МСФЗ? Радимо долучатися до універсального курсу формування експертності та поглиблених компетенцій “МСФЗ-Профі” >>> https://lp.amsfo.com.ua/msfz-profi/

© Olena Kharlamova

Rəy