Грудневий пакет матеріалів Ради МСБО за підсумками засідання 8–11 грудня 2025 року цікавий не «переліком проєктів», а точками, де можуть змінитися процедури підготовки звітності, структура подання грошових потоків і підходи до суджень (особливо щодо забезпечень). Теми, які ми свідомо не розглядатимемо з матеріалів грудневого засідання – це хеджування та гудвіл, як найменш актуальні для українського облікового простору. Нижче — практичний розбір саме тих рішень і намірів, які вже зараз доцільно перетворити на робочі дії команди укладачів.

Грошові потоки: готуються кроки до «нової логіки» подання і узгоджень

У проєкті «Звіт про рух грошових коштів та пов’язані питання» Рада МСБО прийняла низку попередніх рішень, які здатні вплинути на те, як компанії будуть пояснювати користувачам свої показники грошових потоків і як забезпечувати порівнянність класифікації.

Розширення визначених управлінським персоналом показників результатів діяльності на грошові потоки

Запропоновано перенести вимоги щодо таких показників у МСФЗ 18 «Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності» (а не в МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів») і розширити визначення, щоб воно охоплювало також підсумки грошових надходжень і вибуттів.

Що це означає на практиці для укладача:

• якщо компанія вже комунікує, наприклад, «операційний грошовий потік до/після певних коригувань», то підхід рухається до того, що це може потребувати формалізованого узгодження та дисципліни в поясненнях;
• особливо важливо заздалегідь визначити, де проходить межа між показником для управління і показником для зовнішньої звітності (і чи не виникає «паралельний» набір метрик без чіткого мосту до форм звітності).

Також Рада МСБО окреслила, що підсумки категорій операційної / інвестиційної / фінансової діяльності в Звіті про рух грошових коштів не мають вважатися такими показниками.

Практичний сенс: фокус потенційних вимог буде не на стандартних підсумках, а на «кастомних» підсумках, які компанія створює сама.

Класифікація грошових потоків: зони, де найчастіше виникає непорівнянність

Рада МСБО вирішила досліджувати розробку вимог щодо класифікації, зокрема:

• платежі, пов’язані з придбанням у об’єднанні бізнесу;
• грошові потоки за похідними інструментами;
• надходження державних грантів;
• а також можливе уточнення принципу класифікації у пункті 11 МСБО 7 для більш послідовного застосування.

Це саме ті ділянки, де в практиці часто «ламається» порівнянність: одна компанія показує похідні інструменти як фінансові потоки, інша — «розмазує» за характером базового ризику; одна компанія трактує грант як операційний потік, інша — як інвестиційний. Якщо у вас такі операції суттєві, корисно вже на рівні 2025 року зібрати матрицю власних політик класифікації та зафіксувати аргументацію.

Припинена діяльність у Звіті про рух грошових коштів

Рада МСБО попередньо вирішила запропонувати вимогу: грошові потоки від припиненої діяльності мають подаватися в окремій категорії Звіту про рух грошових коштів.

Практично це питання не «про форму», а про готовність даних: чи можете ви відокремити рухи коштів припиненої діяльності не лише на рівні прибутку/збитку, а саме на рівні платіжних потоків (включаючи внутрішньогрупові розрахунки і спільні платіжні контури).

МСБО 37: забезпечення і критерій «немає практичної можливості уникнути» — підвищення планки доказовості

У проєкті «Забезпечення — цільові вдосконалення» Рада МСБО попередньо уточнила критерії для висновку, що суб’єкт не має практичної можливості уникнути виконання юридичної відповідальності. Суть — посилення тесту через фокус на можливості контрагента примусити виконання через суд або інші дії, які зроблять наслідки невиконання значно гіршими за витрати виконання.

Для практики укладача це важливо в «межових» ситуаціях: штрафи, компенсації, регуляторні вимоги, багатокрокові процедури примусу. Якщо раніше позиція інколи будувалась на «можемо не робити», то тепер логіка зміщується до більш високої планки: потрібно показати, що уникнення — не просто теоретичне.

Окремо Рада МСБО підтвердила підхід до складу витрат у оцінці забезпечень: витрати, що безпосередньо стосуються зобов’язання, включають і прирістні витрати, і розподіл інших витрат, що прямо стосуються врегулювання зобов’язань такого типу (з уточненнями щодо сфери застосування).

Практичний наслідок: зростає значення калькуляційної дисципліни — які саме витрати ви вважаєте «прямо пов’язаними» і як це підтверджується.

МСБО 28: опція справедливої вартості — готується проєкт змін

Рада МСБО попередньо вирішила уточнити, що «подібні суб’єкти» для цілей опції справедливої вартості в МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» включають суб’єктів, для яких інвестування в асоційовані/спільні підприємства є основною діяльністю, і планує оприлюднити проєкт змін із 60-денним періодом коментарів; очікувана публікація — лютий 2026 року.

Практичний крок: якщо у вашій групі є інвестиційні структури або холдингові компанії, доцільно вже зараз описати, хто саме потенційно претендує на таке трактування «основної діяльності» і чи є ризик непослідовності між компаніями групи.

Поради експерта

• За 2025 рік зафіксувати у робочих файлах карту ключових суджень у двох зонах: класифікація грошових потоків і критерії визнання/оцінки забезпечень.
• Для управлінських показників, що стосуються грошових потоків, підготувати «мости» до статей Звіту про рух грошових коштів: що саме коригується, чому, де джерело даних, як забезпечується сталість.
• Для забезпечень переглянути типові шаблони: чи описують вони не лише «наявність зобов’язання», а й чому уникнення нереалістичне з огляду на механізми примусу/економічні наслідки.
• Якщо у вас є припинена діяльність або сценарії з нею — оцінити здатність систем відокремлювати платіжні потоки припиненої діяльності.

Резюме

Для українських укладачів звітності найбільш прикладними з грудневих рішень є дві траєкторії:

• грошові потоки (майбутня вимогливість до прозорості управлінських показників на базі руху коштів і до послідовної класифікації складних потоків);
• МСБО 37 (підвищення планки доказовості щодо того, коли забезпечення є неминучим і які витрати формують оцінку).

Це якраз ті області, де якість підготовки звітності часто визначається не знанням стандарту, а здатністю зібрати докази, джерела даних, логіку суджень і зробити їх відтворюваними для аудиту.

Ми будемо слідкувати та інформувати про подальші кроки в цьому напрямку на сторінках нашого веб-журналу «ВСЕ про МСФЗ» https://amsfo.com.ua/news/

© Olena Kharlamova