Резерв очікуваних кредитних збитків: методика від КМУ і що робити з МСФЗ?

Державні підприємства зобов’язали внести зміни до фінансових планів та облікових політик з урахуванням вимог Постанови КМУ від 12 травня 2021 р. № 458, якою вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1673 в частині нарахування резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків).

Від державних підприєств вимагається здійснювати нарахування резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) на підставі проведеної оцінки сумнівності дебіторської заборгованості (кредитного ризику або ризику дефолту (невиконання контрагентом зобов’язань) на звітну дату. Це не суперечить МСФЗ. Така оцінка повинна враховувати платоспроможність окремих дебіторів та результати претензійно-позовної роботи щодо них. Ось про претензійно-позовну роботу МСФЗ нічого не говорять і це додатковий фактор при створенні резерву.
 
Згідно вищезгаданої Постанови, дебіторська заборгованість для розрахунку резерву сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) ❗️ визнається сумнівною лише за наявності одного з таких чинників, що свідчать про істотне зменшення суми очікуваного відшкодування дебіторської заборгованості на звітну дату порівняно з моментом її первісного визнання як активу:
❌ наявності об’єктивних свідчень неплатоспроможності контрагента за договірними зобов’язаннями, за якими прострочено виконання такого зобов’язання (при цьому суб’єктом господарювання державного сектору економіки 😲ведеться претензійно-позовна робота щодо такого контрагента);
❌ відсутності надходження оплати від дебітора протягом 365 днів.
 
Постановою також введено однакові для всіх коефіцієнти ризику за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань.

Ризик невиконання зобов’язань

Фактори, що впливають на ризик невиконання зобов’язань

Коефіцієнт ризику, відсотків

Низький

прострочення оплати до 30 днів

0,1

Середній
(збільшення ризику)

прострочення оплати від 31 до 90 днів

5

прострочення оплати від 91 до 120 днів

25

прострочення оплати від 121 до 180 днів

30

прострочення оплати від 181 до 365 днів

40

прострочення оплати від 366 до 730 днів

60

Високий

прострочення оплати більше ніж на 730 днів

100”.

відкриття провадження у справі про банкрутство контрагента, початок процедури ліквідації контрагента

безнадійна дебіторська заборгованість

форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)

 
Як Ви вважаєте: це є трактування норм МСФЗ чи …?
 
Нагадаю, що згідно МСФЗ 9 п.5.5.17 компанія оцінює очікувані кредитні збитки за фінансовим інструментом у спосіб, що відображає:
(а) об’єктивну та зважену за ймовірністю суму, визначену шляхом оцінки певного діапазону можливих результатів;
(б) часову вартість грошей; і
(в) обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнози майбутніх економічних умов, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль станом на звітну дату.
Що говорить МСФЗ 9 про дні прострочки і чи може бути обгрунтованим перід 730 днів? Незважаючи на спосіб, яким суб’єкт господарювання оцінює значне зростання кредитного ризику, у разі прострочення договірних платежів більш ніж на 30 днів приймається спростовне припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим активом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання. МСФЗ 9 містить спростовне припущення про те, що дефолт настає не пізніше, ніж фінансовий актив стане простроченим на 90 днів, якщо суб’єкт господарювання не має обґрунтовано необхідної та підтверджуваної інформації, що доводить доцільність застосування критерію з більшою тривалістю прострочення.
 
А щоб краще думалось – Закон про бухоблік, Стаття 12-1. Застосування міжнародних стандартів
1. Для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
 
Що будемо робити? Які будуть пропозиції? Чому маємо віддавати пріоритет?