Операційний цикл в МСФЗ: вимоги стандартів, облікова політика та практика

📄Розподіл активів і зобов’язань на поточні та необоротні (довгострокові) має здійснюватися виходячи з очікуваного терміну їх утримання та періоду ймовірного отримання (відтоку) економічних вигід підприємством. Традиційно вважається, що очікуваний термін утримання активів і зобов’язань та період ймовірного отримання (відтоку) економічних вигід підприємством визначається операційним циклом, а в разі неможливості його чіткої ідентифікації він приймається за 12 місяців.

⏱Тривалість операційного циклу визначається обліковою політикою і не регламентується МСФЗ. Саме цей елемент облікової політики певною мірою нівелює можливі різниці у звітності підприємств, які обрали різну тривалість операційного циклу. Практика свідчить, що встановлення тривалості операційного циклу більш (або менш) ніж 12 місяців – дуже рідкий випадок. Переважна більшість підприємств обирають в обліковій політиці тривалість операційного циклу у 12 місяців.

🤔Наявність такого альтернативного облікового рішення не виправдана з точки зору транспарентності фінансової звітності. Інформаційні вигоди від довшого (або коротшого) за 12 місяців операційного циклу значно менші, ніж витрати укладачів фінансової звітності та її користувачів, які для останніх значно збільшуються внаслідок необхідності додаткових аналітичних процедур з метою порівняння звітності підприємств з різним операційним циклом. Тому вбачається доречним при виборі операційного циклу дотримуватися його тривалості у 12 місяців, що сприятиме зростанню зіставності фінансової звітності підприємств та її транспарентності.