Облікова політика щодо нематеріальних активів: ключові аспекти

📝Визнання, оцінка, подання та розкриття інформації щодо нематеріальних активів здійснюється у відповідності до вимог МСБО 38 «Нематеріальні активи». Підприємство в обліковій політиці має визначитися з класами нематеріальних активів з урахуванням рівня суттєвості. Нематеріальні активи, які були придбані окремо, при первісному визнанні оцінюються за первісною вартістю. Після первісного визнання нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення (у разі їх наявності) [альтернатива – за переоціненою вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення (у разі їх наявності)].

📍Строк корисного використання нематеріальних активів може бути або обмеженим, або невизначеним. Амортизація нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання розраховується лінійним [альтернатива – виробничим або іншим] методом протягом цього терміну. В обліковій політиці обов’язково встановлюються терміни корисного використання нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання за вище встановленими групами із зазначенням діапазону – наприклад, від 1 до Х років.

Для нематеріального активу з обмеженим строком корисного використання в обліковій політиці мають бути встановлені терміни перегляду періоду і методу нарахування амортизації (як мінімум, наприкінці кожного звітного періоду, дата обирається підприємством самостійно). Зміна передбачуваного строку корисного використання або передбачуваної структури споживання майбутніх економічних вигід, утілених в активі, має відображатися у фінансовій звітності як зміна періоду або методу нарахування амортизації, залежно від ситуації, і враховуватись як зміна облікових оцінок.

📌Обов’язковим елементом облікової політики щодо нематеріальних активів є встановлення класу витрат за функцією (якщо доходи і витрати подаються саме за такою класифікацією), до якого включатимуться витрати на амортизацію нематеріальних активів з обмеженим строком корисного використання.

В обліковій політиці щодо нематеріальних активів встановлюється періодичність нарахування амортизації, наприклад, нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється на щомісячній [альтернатива – щоквартальний, щорічній] основі.

Для нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання, які не амортизуються, а тестуються на знецінення щорічно, в обліковій політиці встановлюється дата тестування на знецінення – наприклад, на 30 листопада [альтернатива – будь-яка дата, але регулярно]. Також в обліковій політиці встановлюється, чи будуть нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання тестуватися на знецінення як окремі об’єкти обліку або на рівні підрозділів, що генерують грошові потоки. Строк корисного використання нематеріального активу з невизначеним терміном використання переглядається щорічно з метою визначення того, наскільки прийнятне продовжувати відносити даний актив в категорію активів з невизначеним строком корисного використання, тому в обліковій політиці слід зазначити дату регулярного перегляду невизначеності терміну використання, наприклад, на 30 листопада [альтернатива – будь-яка дата, але регулярно].

В обліковій політиці варто передбачити терміни перегляду ліквідаційної вартості, строку корисного використання та методів амортизації нематеріальних активів з визначеним строком користування, які аналізуються щонайменше щорічно з постійною регулярністю і за потребою коригуються.

📌Якщо Вам цікава тема облікової політики, рекомендуємо👉👉👉 онлайн-курс Олени Харламової «Облікова політика як конституція бухгалтерії: МСФЗ & П(С)БО» http://amsfo.com.ua/e/oblikova_polityka/.