Облікова політика щодо методів оцінки очікуваних кредитних збитків: кейс-3 від ESMA

✔️У попередніх публікаціях ми розпочали огляд кейсів від Європейської організації з цінних паперів і ринків (ESMA) щодо виявлених недоліків в МСФЗ-звітності і розглядали питання визнання оренди та періоду амортизації витрат на демонтаж орендних активів. 📍Сьогодні пропонуємо продовжити розглядати кейси і приділити увагу дуже цікавому питанню – методам оцінки очікуваних кредитних збитків.

📌Суть проблеми полягала в тому, що кредитна установа здійснює серед іншого і операції міжнародного лізингу і на цей сегмент припадає значна частка активів, доходів і, відповідно, дебіторської заборгованості за фінансовою орендою (яка, як і очікується, обліковується за амортизованою вартістю). В оприлюдненій обліковій політиці зазначалося, що для цієї дебіторської заборгованості застосовується «спрощена модель, яка базується на історичній ставці дефолту для даного портфеля», тобто з цієї інформації, можна було зрозуміти, що кредитна установа прийняла рішення щодо оцінки резерву за її дебіторською заборгованістю по оренді на суму, що дорівнює повним збиткам за весь період, як це дозволено пунктом 5.5.15 (b) МСФЗ 9. Проте подальші розкриття говорили про інше і резерв на дебіторську заборгованість, пов’язану з фінансовою орендою, оцінювався на основі загального підходу (оскільки вони всі були класифіковані за стадіями), а не на основі спрощеної моделі.

Така суперечливість вимагала пояснень від кредитної установи, які і були надані. На запит Європейської організації з цінних паперів і ринків (ESMA) кредитна установа підтвердила, що вона використовує як спрощений, так і загальний підходи для оцінки резерву очікуваних кредитних збитків щодо дебіторської заборгованості за фінансовою орендою. Як це можливо? Просто частина компаній групи використовувала загальний підхід (ця частина покривала 87% дебіторської заборгованості з фінансової оренди), інші компанії групи, виходячи зі співвідношення «вигоди-витрати», – матричний.

🤔Що про це думає Європейська організація з цінних паперів і ринків (ESMA)?

Регулятор, звісно, не погодився із застосуванням різної облікової політики у фінансовій звітності стосовно дебіторської заборгованості за фінансовою орендою на основі двох різних підходів (матричний підхід та загальний підхід) і вимагав обрати єдиний метод оцінки очікуваних кредитних збитків та послідовно застосовувати його до всієї дебіторської заборгованості за фінансовою орендою.

Вам цікаво, який підхід ESMA вважала більш доречним? Так ось загальний підхід був визнаний найбільш прийнятним.

📌Якщо Вам цікава тема практичного нарахування резерву очікуваних кредитних збитків, рекомендуємо один з самих затребуваних наших вебінарів в запису “Резерв очікуваних кредитних збитків: алгоритми, методики та розрахунки” – http://amsfo.com.ua/e/rezerv-ochikuvanyh-credit-zbytkyv/