Як відсутність конкретики може спотворити МСФЗ-звітність: кейс-7 від ESMA

Сама ситуація стосується банків, але, впевнені, вона буде показова для всіх компаній. Викладемо її в загальних рисах без подробиць, а лише те, що викликало зауваження регулятора. Банк подав у фінансовій звітності згорнуто процентні доходи і витрати та не навів їх деталізацію у примітках. Для звичайних компаній таке згортання може і не викликало б негативної реакції регулятора, оскільки згортання непрофільних доходів і витрат у разі їх несуттєвості не є порушенням МСФЗ.

📍А ось для банків, для яких це є ключовими доходами і витратами – звісно, це було визнано як порушення. ESMA вимагала від Банка покращити розкриття інформації та змінити подання процентних витрат за фінансовими активами та процентних доходів за фінансовими зобов’язаннями.

Але це не єдина претензія була до Банку.
📌Крім того, Банк розкрив, серед іншого, обмежену інформацію про:
а) використання прогнозної інформації при визначенні очікуваних кредитних збитків. Банк пояснив, що перспективна інформація включає поточні макроекономічні очікування керівництва та посилався на підготовку трьох макроекономічних сценаріїв;
б) політику списання, включаючи інформацію про очікування відновлення та про списані фінансові активи. Банк ПРОСТО ПОВТОРИВ ПОЛОЖЕННЯ ТА ТЕРМІНОЛОГІЮ, ВКЛЮЧЕНІ ДО МСФЗ (як це знайомо для українсько практики звітування за МСФЗ);
в) як він визначає, чи є фінансовий актив знеціненим за кредитом; і
г) визначення дефолту. Банк послався на визначення дефолту в Регламенті ЄС № 575/2013.

У відповідь на виявлені факти ESMA, слідуючи пункту 35G (b) МСФЗ 7, дійшла висновку, що розкриття інформації про використання прогнозної інформації під час визначення очікуваних кредитних збитків має бути більш конкретним.
🗒Аналогічно, ESMA зазначила, що розкриття інформації емітента щодо визначення того, чи були знецінені фінансові активи, є надто загальним, щоб відповідати параграфу 35G (а) (iii) МСФЗ 7, тому наполягала, щоб Банк покращив розкриття інформації про вхідні дані для оцінки знецінення, основні припущення, а також використовувані методи оцінки.
Визначення дефолту також було розцінено ESMA як надто загальне, тому вона вимагала від Банка вдосконалити визначення дефолту, щоб дозволити користувачам зрозуміти вплив кредитного ризику на суму, строки та невизначеність майбутніх грошових потоків, як того вимагають параграфи 35В та 35F (b) МСФЗ 7. Зокрема, ESMA вимагала від Банка розкрити, як він застосовує різні визначення дефолту щодо різних видів фінансових інструментів та причини вибору цих визначень.

📌Якщо Вам цікава тема фінансових інструментів – у нас широкий вибір цікавих програм. Рекомендуємо вебінари в запису:
🔸Класифікація фінансових інструментів: алгоритми, приклади та розкриття – http://amsfo.com.ua/e/klasyfikatsiia-finansovykh-instrumentiv/
🔸Ризики в МСФЗ-звітності: розрахунки та приклади розкриття – http://amsfo.com.ua/e/ryzyky-v-msfz-zvitnosti/
🔸Процентні доходи та витрати за фінінструментами в МСФЗ та ПСБО: як не помилитися в розрахунках і обліку – http://amsfo.com.ua/e/protsentni-dokhody-ta-vytraty/
🔸Амортизована собівартість: ставки, дисконти, премії та SPPI – http://amsfo.com.ua/e/amortyzovana-sobivartist-stavky-dyskonty-premii-ta-sppi/
🔸Резерв очікуваних кредитних збитків: алгоритми, методики та розрахунки – http://amsfo.com.ua/e/rezerv-ochikuvanyh-credit-zbytkyv/
🔸Фінансові інструменти: облік і розрахунки при модифікаціях – http://amsfo.com.ua/e/finance-instruments/