Коментарі Deloitte щодо огляду МСФЗ 9 після впровадження

Професійні новини / Усі новини

Коментарі Deloitte щодо огляду МСФЗ 9 після впровадження

Загалом в огляді зазначається, що бізнес-моделі, описані в МСФЗ 9 для визначення класифікації, є достатньо чіткими, щоб дозволити укладачам сформувати своє судження щодо того, наскільки їх бізнес-моделі відповідають моделям, що передбачені МСФЗ 9.  Хоча стандартом і передбачалося, що зміни бізнес-моделі очікуються нечасто, на практиці такі зміни в бізнес-моделях зазвичай виникають на основі стратегічних рішень у відповідь на придбання або злиття юридичних осіб. Такі рішення щодо конкретних активів, як правило, не приймаються на дату придбання, а скоріше в певний момент після придбання. В результаті дата зміни бізнес-моделі не завжди є однозначною.

 Фахівці  Deloitte  відмічають, що запровадження оцінки SPPI та бізнес-моделі викликали певні проблеми для аудиту, оскільки бізнес-модель не є твердженням чи призначенням, зробленим компанією з метою бухгалтерського обліку, а скоріше це результат оцінки підприємницької діяльності, який є суб’єктивним і його необхідно робити на постійній основі.

 Серед іншого в огляді розглядається питання доцільності перегляду рівня визначення бізнес-моделі. Наприклад, активи зі специфічними характеристиками можуть бути ідентифіковані як такі, що утримуються в межи інвестиційно-консервативної моделі, але вони можуть бути частиною більш широкого портфеля активів, який може знаходитися в межах змішаної моделі. Це створює проблеми щодо рівня, на якому має оцінюватися бізнес-модель, щоб надати користувачам найбільш корисну інформацію.

 Питання співвідношення вимог МСФЗ 9 і МСФЗ 5 «Необоротні активи, призначені для продажу, та припинена діяльність» також підняті в огляді (як і в оглядах інших респондентів). Питання в тому, яку бізнес-модель застосовувати для фінансових активів дочірнього підприємства, якщо таке підприємство призначене для продажу, а фінансові активи воно утримує за інвестиційно-консервативною моделлю? Адже для зміни бізнес-моделі (і, відповідно, оцінки) застосовуються критерії МСФЗ 9, а для дочірньої компанії – критерії МСФЗ 5. Отже, в огляді пропонується врегулювати це питання. Водночас Deloitte висловлює чітку і обґрунтовану позицію в даному питанні і підтримує оцінку бізнес-моделі на рівні дочірньої компанії, оскільки МСФЗ 9 посилається на «управління фінансовими активами», і саме на рівні дочірнього підприємства активи продовжують утримуватися для отримання контрактних грошових потоків.

 Суттєву увагу в огляді від Deloitte приділено взаємодії МСФЗ 9 і МСФЗ 15 «Виручка по контрактам з клієнтами», при чому не тільки в частині дебіторської заборгованості, оцінка при первісному визнанні якої, як виключення, здійснюється не за загальними правилами МСФЗ 9, а за правилами МСФЗ 15 – за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15), якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування згідно з МСФЗ 15. Крім зазначеного, фахівці звертають увагу на класифікацію дебіторської заборгованості, яка підлягає потенційній знижці, виходячи з обсягу майбутніх продажів, в тій частині, що може бути корисним внесення змін до МСФЗ 9, щоб визнати, що сума дебіторської заборгованості може відрізнятися від ціни операції відповідно до вимог МСФЗ 15.

 Щодо фінансових активів МСФЗ 9 є менш конкретним, ніж щодо фінансових зобов’язань в частині суттєвості модифікацій, що призводить до різних облікових політик у сторін угод. Тому в огляді рекомендується включити конкретні вказівки до МСФЗ 9 щодо визначення суттєвості для модифікації і фінансових активів.

Окремого розгляду потребують питання фінансових інструментів з нефінансовими змінними на основі ESG  (переклад з англійської – екологічне, соціальне та корпоративне управління – це оцінка колективної свідомості фірми щодо соціальних та екологічних факторів) і заслуговують на окрему публікацію.

 Якщо Вас цікавить тематика фінансових інструментів, рекомендуємо підбірку вебінарів:

© Олена Харламова

Залиште Ваш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.