Боргові цінні папери та модель справедливої вартості через інший сукупний дохід

images

25 вересня відбувся великий партнерський тренінг-семінар «Бухгалтерський та податковий облік операцій з цінними паперами в 2017 році» (http://amsfo.com.ua/operacij-z-cinnimi-paperami-v-2017-roci-buxgalteskij-ta-podatkovij-oblik/), який був присвячений питанням обліку відповідно до МСФЗ 9 і оподаткування операцій з цінними паперами. На семінарі чималу зацікавленість викликала правомірність обліку боргових цінних паперів за справедливою вартістю з переоцінкою через інший сукупний дохід. Чи можлива така модель обліку? Саме на це питання ми вирішили відповісти негайно по гарячих слідах.

Нажаль, той переклад МСФЗ 9, який зараз розміщено на сайті Міністерства фінансів не є остаточною версією стандарту. Тому традиційно вважається, що згідно з п. 5.7.5 при первісному визнанні суб’єкт господарювання може зробити нескасовний вибір представити в складі іншого сукупного доходу подальші зміни справедливої вартості інвестицій в інструменти капіталу в рамках сфери застосування МСФЗ 9, який не є призначеним для торгівлі, а також не є умовною компенсацією, що визнається набувачем по об’єднанню бізнесу, до яких застосовується МСФЗ 3. Про боргові інструменти нічого не зазначено. П.4.1.2 передбачено умови, в яких фінансовий актив оцінюють за амортизованою собівартістю, а в п.4.1.4 зазначено, що всі інші — за справедливою. В результаті боргові цінні папери за наведеними вимогами підпадають виключно під амортизовану вартість. Тим не менш, актуальна редакція МСФЗ 9 містить п.4.1.2A (в українській версії поки що відсутній), за яким фінансовий актив повинен оцінюватися за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, якщо виконуються обидві наступні умови:
(A) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом отримання передбачених договором грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і
(B) договірні умови фінансового активу обумовлюють отримання в зазначені дати грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми боргу і відсотків на непогашену частину основної суми боргу.
На підставі цього можна впевнено констатувати, що боргові цінні папери, до яких застосовується змішана бізнес-модель (тобто «купуємо-чекаємо, але можемо продати») можуть оцінюватися за справедливою вартістю з переоцінкою через інший сукупний дохід. Але практичне застосування цієї моделі достатньо складне, оскільки основні доходи і витрати, які виникають у зв’язку з подібними інструментами, все ж таки будуть відноситися на прибутки і збитки, а лише коливання справедливої вартості відображатися в іншому сукупному доході.

 

Обсуждение закрыто.